Жінка-УКРАЇНКА

Присвячується Герою НЕБЕСНОЇ СОТНІ – 83-річному Івану Наконечному,
син якого не приїхав із Росії на поховання.

У батька народився син…
О, скільки радості і щастя
Для нього б неба прихилив, 
Щоб захистити від нещастя…

Нелегко йшов своїм життям  –
Воєнні дії … й дні в казармах,
Та душу й серце він вкладав –
Життя щоб сина не було безбарвним.

Він був Героєм за життя –
Пройшов війну та інші скрути
І знов за правду він стояв,
Коли настали нові «Крути».

На барикади, як юнак
Спішив  щовечора й щоранку -
Він Україну-неньку захищав
Й захисником був до останку.

Коли ж його піднявся Дух –
До Господа  пішов у Небо,
Син не приїхав й провести –
Не виникла в цьому потреба?…

Як страшно іноді мені,
Що є й такі сини на світі,
Як можуть жити на землі,
Для батька пожалівши й квіти?...

Він не приїхав на Майдан,
Де батька кров ще залишилась,
Напевно,  служить він катам
Душа його в пітьмі закрилась…

Не цього батька, мабуть, син –
Не кров його, чомусь, у ньому,
Невже і  серце кам’яне,
Що не прибіг він до порогу…

Не прихилився до руки,
Що пестила колись й ласкала,
Не поклонився гробу він,
Коли розлуки мить настала…

Бо  страх його загнав кудись
О так далеко від  усього, 
Що найдорожче для батьків
Й життя віддали ради чого…

Невже цей батько був «фашист»,
«Бандерівець» і «майданутий»,
Що там пливе понад Майдан
Він рідним сином позабутий? 

Та ні , Герой цей  близький всім
Це вірний батько України –
Життя за нас поклав в борні,
І в кожнім з нас знайшов дитину!

То ж неустанно в молитвах
Ми будем Господа  благати,
Щоб не було сиріт-батьків,
Котрих нема кому ховати…

Він батько наш, і син , і брат
Не лічим паспортного  віку,
Бо молодим він був в душі –
Бажанням боротьби зігрітий!

Іванна Осос,
14.03.14