Жінка-УКРАЇНКА

Чи є така сльоза у світі,
Що може змити, горе матерів?
І як із горем цим прожити?
Та й передать - немає слів.

У мирний час, як на війні,
Смерть дивиться в приціл.
Неначе у жахливім сні.
Але прокинутись, немає сил.

Прокинутись... Вже постріл пролунав.
Забравши батька, брата, сина.
Життя забравши. Мрію не забрав!
Хай квітне вільна Україна.

Чи є така сльоза у світі,
Що може змити горе матерів? 
Вклоняюсь вам, країни діти.
Забрати мрію снайпер не зумів...

Андрій Скіф