Політична казка про любов несамовиту

Пісня 3

Новий день, то й свіжа казка.
Сядьте зручно всі будь-ласка,
Щоб не впасти зі стільця.
Янук втік, слуги лишились,
Від сатрапа відхрестились.
Стара пісня, як нова.

Допа й Гепа придобрились,
Аж слізьми, бідаки, вмились:
"То не ми били Майдан..."
Ганка, та що без лиця,
Знову бреше без кінця.
Й Нестор - вічний інтриган.

Ох, лишилось їх до біса.
Дайте ми якого кріса,
Пальну, навіть без жалю.
Свині звикли до корита,
Пхають рило в людське жито,
То й живуть, як у раю.

Вчора - сині, завтра - білі.
Всі при грошах, всі при ділі.
Ще червоні є бариги.
Чтять грубезний капітал,
Та не книгу, чистий нал.
Маркс і Ленін їм до шмиги.

А на днях "узяли" хату.
Кажу вам, таку багату!
Гори злата, ніде сісти.
Нащо то одному хлопу?
Все лишив, сам втік в Європу.
Ось такі у нас міністри.

Є такі ще в нашій Раді
(По-народному, у зраді)
На довольствії в Кремлі.
Правлять руський бал царьові,
Прислужить Москві готові.
Срам вкраїнської землі.

Ще дрібніші є - кацаби,
То такі паскудні драби.
Без традицій і без віри.
Ненавидять землю нашу.
Тягнуть нас в прокляту Рашу.
Плем'я дике - безувіри.

Якби-то знайшовся разум,
"Копен дупен" усіх разом.
В Магадан, чи Воркуту...
Поїзд мчить, кацаби раді,
Будуть жити в шоколаді.
Усіх скопом у тайгу!

Але ні! Не хочуть дранці.
Путо кликнули засранці.
Україну дають так.
"Засилай, Москва, свати,
Ми ж давно твої брати.
Дуже любим твій кулак."

А тим часом у Кремлі,
Зажурились москалі,
Кого б то заслати сватом?
"Янучаро, баш на баш,
Легітимненький ти наш,
Дівку нам веди багату."

"Путо, хтів би догодити,
Але, щоб мені так жити...
Я боюся тих бендер.
Не дадуть мені дівчину,
Будуть битись до загину.
Отаман в них - Людожер.

Руських там жеруть без солі,
Схацку мають в древнім Львові.
Знаю навіть їх пароль:
Слава, кажуть, Україні.
Хто мовчить, то б'ють по тім'ї.
Ось такий там карамболь.

Був у мене друг Азіров,
В лапи втрапив отим звірам.
Бімбу йому тільки - вжик!
Втік до геїв у Європу,
Як без бімби жити хлопу?
Кажу вам, йому - гаплик!"

"Вон, в Ростов! Сидеть там тихо,-
Разбудил во мне ты лихо.
Медвепут, готовь войну,
Телекрук, снимай картину,
Как спасаем Украину,
Я понять все не могу: ненавижу иль люблю?"

Оксана Максимишин- Корабель
(Далі буде)