Тетяна Грицан-Чонка: Лелечий край

Лелечий край
Кровинка
України...
Сон?
Чи відзвук звівся?
Весь світ
Навколо кривди
Затаївся,
А ти уторувати
Хочеш правди вік,
Знайти реваншу
Слід.
Прагнеш 
До Синього рогу,
До Вишнього,
До Бога,
У трансі поклоняєшся
Бику...
Такою бачив
Тебе Скіф.
А я таку:
Змінилося вбрання,
Удосконалились
Дахи.
На межі тисячоліть
Змінили стріхи
Бусли-птахи.
Затвори
Форму поміняли.
Всесвіт змінює своє єство.
А ти?
Хто ти?
Якого королівства, 
Чиєї знаті, 
Якої віри божество?
В серцевині душа
Вирує – 
На скронях
Смертоносний піт.
Говерла (цитадель)
У хоромах сонячних
Нуртує,
А ти, як дивний Апіс,
Почитаєш
Здичавілі хиби
Власних доріг.