Ірина Вороняк: Люблю рідну землю

Люблю рідну землю. Любов цю не вимірюю кількістю вишиванок у шафі. Люблю Львівщину. Хочу щоб її бачили насамперед українською. Що я маю на увазі? Наприклад, містечко Жовква. За останніх кілька років сформувався стеоретип «Жовква – королівське місто». Факт, польські королі і магнати якийсь час володарювали у ньому. Але… Жовква – це і гетьманське місто: за даними деяких істориків,тут початкову освіту здобував гетьман Богдан Хмельницький, послів до Карла ХІІ з Жовківського замку відправляв Іван Мазепа, бував у місті і гетьман Петро Дорошенко. Зрештою, нинішня Жовква – то колишнє руське село Винники, мешканці якого займалися виноробством.

Є на Львівщині і чудова місцина з княжих часів – Лаврівський монастир святого Онуфрія, у якому похований князь Лев і є екуменічний некрополь митрополитів і єпископів. А також частково збережено один із найдавніших зразків західноукраїнського фрескового розпису і єдина збережена пам’ятка візантійського малярства у Галичині. Так, дорога до цього карпатського села Лаврів справді не найкраща,тому туристів не всі везуть охоче,  але ж дорога до святині вимірюється не кілометрами і не вибоїнами…