Жінка-УКРАЇНКА

Вже з настанням літа – на  нас чекає наступне велике свято після Христового Воскресіння, яким в Україні вважається Трійця, або Зелена чи Свята Неділя. Це свято настає в п’ятдесятий день після Великодня. Трійця означає: Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий.

У народі цей день прийнято називати «Зеленою Неділею», як свято воскреслої  буйної зелені та різнотрав’я. А ще – ці святкування, очевидно, перейшли й збереглись від часів старої язичеської віри, як і багато інших давніх обрядів і традицій нашого народу, які переплетені й прижиті з новими, християнськими обрядами, до тепер.

...Зранку цієї неділі село не впізнати. Біля кожної хати маївки з зеленого віття – на воротах, під стріхою, над вікнами, у дверях, на тинах. Прокинешся, бувало, спозаранку – і почуваєшся немов би у казковому чарівному зеленому світі.

Мама вже розстелила на видних місцях м’яту, татарське зілля, базилік, чебрець, любисток. А на столах і вікнах красуються запашні й ніжні букети з польових квітів, що ми, діти, зривали в полях ще звечора, наввипередки.

Готується їжа для пастухів, яка в нашому селі зветься «мандрик». А до часу, поки господарі принесуть пастухам їду, вони повинні прикрасити своє худоб’яче стадо вінками , що плетуть із цвічнику – прегарної рослини з чудовими синіми квітками-дзвониками й специфічним ледь терпкуватим запахом. Цю рослину тварини не люблять їсти, тому й слугує вона їм для прикраси в Святу Неділю.

Худоба  того дня пасеться на доброму пасовищі, що ретельно оберігається пастухами для Зелених свят. Потім, ці оригінальні «худоб’ячі» прикраси зберігаються в хлівах  аж до наступних таких свят і слугують оберегами для худоби від усілякого зла.

По сей день мимоволі посміхаюсь, коли пригадую наше «заквітчане» коров’яче стадо, яке не дуже розумілось на важності свойого вигляду й щохвилі крутило головами, намагаючись скинути вінок, надійно закріплений на рогах, від чого металеві дзвоники їх дзвеніли гучніше звичного,настирливою чистотою звуків ...

Цілий тиждень після Трійці треба остерігатися русалок, котрі в цей час, за народним повір’ям, можуть з’являтися серед живих людей й спричиняти щось лихе та недобре. То ж  Свята Трійці, знову ж таки, об’єднують і живих, і мертвих.

Починаючи від Неділі, після церковних відправ, люди ходять в гості одні до одних. Дівчата плетуть віночки з польових квітів, змагаючись у майстерності. Хлопці намагаються їх відібрати, мішають їм займатися цією художньою роботою. Сміх і радість, гамір вперемішку з квітами й зеленню навкруги. Святкують люди, святкує природа, літо починається. І, здається, що вся земля й небо, разом, оповиті веселим святковим серпанком.

А в понеділок йдуть на цвинтар поминати тих, хто відійшов од нас у Вічність. Царство їм небесне...

Підготувала Оксана Маковець

Фото: kotovsk-crb.ucoz.ua