Поезія Ольги Тимофієвої

Котячий сон

Дрімає котик на плотику,
І сниться сон муркотику.
З нірки мишка визирає:
– Доки мацько спочиває,
Шмигну я собі до хати
Щось смачного пошукати!
Кіт спросоння занявчав,
Мало з плотика не впав:
– Няв!

 

Вороняче письмо

Замело порошею
На потічку лід,
І на нім ворона
Залишила слід.
– Як нам прочитати
Дивні знаки ці? –
Питалися один одного
Синички й горобці.

 

Кішки-мишки

Диво-дивне бачить мишка –
Лиже леквар з миски кішка.
– Чи, бува, не захворіла
Подруженька моя мила?
Я кицюню порятую,
Сметанкою нагодую,
Поїмо ковбаски трішки
І пограєм в «кішки-мишки»...

 

Примовлянка

Матусю моя люба!
Дивись, я вирвав зуба!
Закину на горище,
Туди, де вітер свище.
Там ходить вечір босий,
В долоньках мишку носить.
Ой, мишечко сіренька!
Хутчій приходь у гості
І принеси біленький
Для мене зубик гострий,
Бо я тепер щербатий,
Смішний і шепелявий...
Знайди для мене зубчика,
Прошу тебе ласкаво!

 

Притулянки

Притуляночки, притуляночки
Для Наталочки і Оксаночки,
для матусеньки і дитиночки,
Ще й для сонечка і хмариночки.
Хмарки дощиком розіллялися,
В небі сонечко засміялося,
Слізки витремо, усміхнімося,
Обнімемося, притулімося –
Мир!

 

Жмурки
Лічилки

***

По городі, по садочку
Ходить-бродить чорна квочка.
Хто їй попадеться,
Жмурить доведеться.
Раз, дав, три – жмуриш ти!

 

***

Прилетів страшенний звір,
Запищав на цілий двір:
– Буду всіх вас рахувати,
Кого першого кусати,
А хто не боїться,
Тому і жмуриться.
Раз, два, три – жмуриш ти!

 

***

Котилася діжечка золота,
У тій діжці усякая смакота,
А хто може діжечку ізловить,
Тому тії лакіточки і ділить!
Раз, два, три – ділиш ти!

 

***

Заховала чорна баба
Золотий таріль,
Опустила темну хустку
На зелений діл.
Треба тую чорну бабу
Гуртом проганять,
Золотого тарелика
З біди визволять.
Раз, два, три – підеш ти!