Жінка-УКРАЇНКА

Щодня я притуляюся до неї, аби прошепотіти «люблю». Рідна земля для мене є не тільки годувальницею, але й головним натхненником у житті. Україна це те, що живе вічно, а ти у цій вічності лише вітер, що вносить зміни у пориві власних думок і бажань. Кохати свій народ, свою землю не задля збагачення, а просто так найвища цінність і найбільше уміння жити у гармонії із власним серцем. Осягнути важливість своєї особистості у формуванні нації і безкорислива праця в ім'я своїх змеляків найблагородніше, що може зробити людина за життя. Навчившись любити свою країну ти зробиш крок до процвітання і розвитку власного народу, краплиною якого і ти є сам.

Україна. Кохана, мила, рідна ненька, вражаюча розмаїттям кожного дня. Доля її, як теє широке поле, у якому полита кров'ю пшениця проростає з насіння уверх своїм жовтим пагоном до блакитного неба. Не можливо не любити твої ріки, гори, поля, степи, полонини, моря, міста і села. Україна багата, Україна прекрасна, Україна рідна, а українці то щасливий народ, якому Бог подарував найбільший скарб у світі землю, а взамін дав важку долю із безліччю випробувань.

* * *

Світлина моєї шкільної газети на 9 травня: