Починати біографію, на мою думку, варто з коріння, адже саме воно носить у собі генетичну пам'ять предків. Мої батьки, діди і баби є українцями. Прадід був азербайджанцем і це надало моєму походженню певного колориту і цікавого прізвища. Народилася і виросла у мальовничому містечку, що на Київщині Боярка. З дитинства відчувала у собі тягу до землі. Прояви любові спочатку були на малюнках, а потім і у ранніх писемних роботах. Згадуючи себе, не можу уявити без історії. Ця наука завжди мене цікавила і манила до вивчення. Мабуть, тому сьогодні здобуваю освіту в одному з найстаріших університетів України Київський національний університет ім. Тараса Шевченка - на історичному фаультеті. Біографія була б досить сірою, якби не написала про своє друге народження, що сталося у старших класах школи.
Щодня я притуляюся до неї, аби прошепотіти «люблю». Рідна земля для мене є не тільки годувальницею, але й головним натхненником у житті. Україна це те, що живе вічно, а ти у цій вічності лише вітер, що вносить зміни у пориві власних думок і бажань. Кохати свій народ, свою землю не задля збагачення, а просто так найвища цінність і найбільше уміння жити у гармонії із власним серцем. Осягнути важливість своєї особистості у формуванні нації і безкорислива праця в ім'я своїх змеляків найблагородніше, що може зробити людина за життя. Навчившись любити свою країну ти зробиш крок до процвітання і розвитку власного народу, краплиною якого і ти є сам.