Жінка-УКРАЇНКА

Ірина Миколаївна Бородюк народилася 30 травня 1954 у Києві. За фахом вона технік-технолог радіоапаратури. 22 роки працювала на оборонку, а коли у 1990-х її завод закрили – стала флористом і продавцем живих квітів. З 1985 року Ірина хворіє на цукровий діабет.  2006-го – попри всі зусилля лікарів і три складні операції, вона повністю втратила зір. Життя поринуло в темряву. Подолати депресію допомогла донька. Вона взяла маму за руку і просто вивела у двір на прогулянку. Наступного разу цей шлях Ірина вже пройшла сама. Поступово вчилася орієнтуватися дома і на вулиці,  розпізнавати предмети на дотик.

Якось через чотири роки, проведених у повній темряві, пані Ірина раптом чітко почула внутрішній голос: «Що ти зробила з талантом, який я тобі дав?»  А за годину – телефонний дзвінок від доньки: «Мамо! Я придумала чим тобі зайнятися! Будеш робити картини зі штучних квітів. Я куплю все необхідне і завтра привезу». Ледве дочекалася ранку. Серцем відчувала, що це її покликання.

Донька стала очима матері. Вона детально описувала вигляд тканин, квітів, рамок, а Ірина, перебираючи матеріал, вчилася розпізнавати його на дотик. Тримаючи, скажімо, мак, вона уявляє його палаючі пелюстки, таємничу чорну з фіолетовим відливом серединку, зелене шорстке стебло й листочки,  вкриті сивими ворсинками. Клей чіплявся до пальців, флористичний пістолет обпікав руки, але вже перші картини знайшли своїх палких шанувальників.

Нині незряча майстриня розробила свій шлях виконання картин. Всі предмети й матеріали у Ірини Миколаївни лежать на чітко визначених місцях. А  кожне панно авторка добре бачить у своїй уяві. Поступово навчилася віртуозно вправлятися з клеєм, степлером, голкою та іншими пристосуваннями. Вже створено більш ніж три сотні картин. Серед них квіткові композиції, ілюстрації до казок, пісень та художніх творів, інтерпретація біблійних сюжетів. Нині майстриня працює над колекцією, присвяченою Франції, куди давно мріє поїхати зі своєю персональною виставкою.

Ірина Бородюк взяла участь у 25 виставках, з них десять персональних.

Головна мета майстрині – дарувати людям любов, добро, віру, натхнення. Своїми картинами і прикладом власного життя довести, що навіть із найтяжчих життєвих ситуацій є вихід.