Жінка-УКРАЇНКА

КРИВАВІ ЖНИВА

Де кат пройшов, там жито не росте,
Лиш під ногами багряніють маки…
На місяць виють уночі собаки –
Не хліб святий збира донецький степ.

Криваві нині видались жнива…
Юнців безвусих безпощадно косить
Підступна смерть… А поруч вже голосить
Вкраїна-мати, чорна, ледь жива.

Допоки їй оплакувать синів?
Куди не глянь – нові хрести й могили.
Невже сердешна в Бога завинила?
Та Бог мовчить, бо з горя теж зчорнів.

24.06.2014

ЖАСМИНОВИЙ ТУМАН

День назрівав жасминово-духмяний,
Спивав із віт настояну росу.
Демонстрував вибагливим львів’янам
Свою п’янку божествену красу.

Ледь колихнулось пелюстко̀ве диво –
Заворожѝв спокусливий дурман.
І я̀кось так по-львівськи пустотливо
Узяв в полон жасминовий туман.

14.06.2014

А ЮНАКИ ЗА ЧЕСТЬ ВМИРАЮТЬ …

І знову смуток… Море сліз…
Й кінця не видно, ані краю…
Брехня, облуда, підлість скрізь,
А юнаки за честь вмирають…

Від болю серденько щемить,
Й душа, здається, терпне й блідне…
Життя – коротке, наче мить…
В одних – нікчемне, в інших – гідне!

22.05.2014

РАДІЛА МАМА, ЯК РЯСНІЛИ КВІТИ…

Раділа мама, як рясніли квіти,
Щоріч вражали щедрістю буянь:
Від гіацинтів аж до пізньоцвіту.
Було їх в мами – скільки оком глянь.

Чомусь здавалось, що так буде вічно,
Цвістимуть квіти й мама серед них…
Запломеніли на могилі свічі
Червоних сальвій тихих і сумних…

І прикро знати, що уже ніколи
Не задурманить ніжно перед сном
До болю рідний запах матіоли,
Той, що в дитинстві в мами під вікном...

19.05.2014