Жінка-УКРАЇНКА

Рецепт від Ольги Рєпіної

Дуже люблю готувати узбецький плов. Навчила мене це робити моя однокурсниця з гірничого інституту Ірина Абдурашитова (як зараз пам’ятаю, вчила на лекції з теорії поля). ЇЇ батько був узбек за національністю, а мама − українка. Жили вони в селищі Брянка Луганської області. Ірина розповідала, що коли її батько починав готувати плов, то надворі розпалювали вогонь, діставали спеціальний мідний казан, який привезли з батьківщини Ірининого батька, і запах від готування йшов такий по всій вулиці .... що збігалися всі сусіди. До речі, всіх і годували за узбецькою та українською хлібосольною традицією.

Отже, плов узбецький.

М'ясо можна взяти будь-яке: курятина, яловичина, свинина. М'ясо, моркву і цибулю − беріть однакові за об’ємом. Не бійтеся великої кількості цибулі та моркви. М'ясо завжди нарізаю невеликими шматками, лук − великими півкільцями, моркву підготовляю на середній тірці.

Наливаємо в глибоку сковороду рафінованої соняшникової олії (якщо м'ясо нежирне, то побільше). Нагріваємо до масляних бульбашок та шкварчання, кладемо м'ясо, обсмажуємо до скориночки (я часто спеціально трохи пересмажую для кольору плову). Додаю потім лук і моркву (відразу і те, і друге).

Все це смажитися в сковороді до приємно-коричневого кольору. Не забувайте перемішувати, щоб не згоріло!!!! Додаю сіль, чорний перець, часник зубчиками, карі (можна додати також сушені абрикоси, приправи, які вам смакують). Викладаю рис в ту ж сковороду на м'ясо (завжди беру посуд з товстими і високими бортами. Рис промиваю чи замочую (використовую тільки довгий і тонкий, круглий ніколи!), заливаю окропом, щоб рис покривало на два пальці. Роблю самий найменший вогонь. Все.. Закривайте кришку та чекайте годину-півтори… Але слідкуйте … Треба раз п’ять  попрактикуватися, приготувати, тоді буде цимус!

Всі мої рідні, гості з’їдали по дві тарілки з горою.

Смачного всім, хто спробує,  та спасибі Ірині та її батькові.