Жінка-УКРАЇНКА

У вівторок 28 жовтня 2014 року о 16.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться урочиста передача на державне зберігання особового фонду видатного українського композитора Володимира Миколайовича Загорцева (1944-2010).

27 жовтня 2014 року Володимиру Загорцеву виповнилося б 70 років. Корінний киянин, він був учнем класика української музики ХХ століття Бориса Миколайовича Лятошинського (1894/95–1968). Разом із композиторами Валентином Сильвестровим, Леонідом Грабовським, Віталієм Годзяцьким, Святославом Крутиковим та диригентом Ігорем Блажковим належав до групи «Київський авангард». Творчість Володимира Загорцева відіграє виняткову роль у розвитку української музики другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Дружина композитора – Загорцева Маргарита Тимофіївна – передала до архіву-музею нотні автографи, афіші, фотографії, листи та інші документи композитора.

Під час зустрічі буде вперше експоновано окремі документи композитора. Зі спогадами про нього виступлять знані композитори, виконавці, музикознавці. Відомий піаніст, лауреат премії ім. Л.М. Ревуцького Євген Громов, виконає твори Володимира Загорцева: «Ритми» (1967–1969, присвята В. Годзяцькому), «Сонату №2» (1970–1971/1999, присвята У. Леєндеккеру), «Три епітафії» (1998, присвята Є. Громову).

Вхід вільний.

Алла Загайкевич, композиторка:

«Партитури Володимира Загорцева періоду 60-х видаються мені дуже важливими для усвідомлення характеру «українського авангарду». Якби в XX ст. існувала уявна «ідеальна» історія української нової музики, в сенсі безперервності «новомодерного» напрямку творчості («український Дармштадт»), цей різновид «експресивного» та абсолютно «ліричного» авангарду став би дуже важливим кроком в композиторському опрацюванні «чуттєвого» та «конструктивного». Камерні твори композитора, «Об’єми» (1965), «Ритми» (1969), «Градації» (1966) – в абсолютно оригінальний спосіб інтегрують поліфонічні, додекафонні, пуантилістичні та сонорні засоби композиції, розкриваючи перед нами ще один незбагненний музичний світ».

Євген Громов, піаніст:

«За великим рахунком, «життя» музики Володимира Загорцева ще не почалося. Композитор до кінця своїх днів залишався «l'enfant terrible» сучасної української музики. Його «Об'єми», «Градації», «Прелюдія і Варіації» для оркестру, «Ігри» для 18 виконавців, «Музика для 4-х струнних», «Ритми», Соната для фортепіано, струнних та ударних, «Фантазія» для арфи, віолончелі та ударних – назавжди залишаться перлинами українського авангарду, а симфонії, кантати, камерні концерти, сонати, як і твори вчителя Загорцева, Бориса Лятошинського, є золотим фондом українського і світового мистецтва».

Олена Кульчий, директор ЦДАМЛМ України:

«Відкриттям особового фонду композитора Володимира Загорцева архів-музей продовжує комплектувати «колекцію шістдесятників». Нещодавно завершилася документальна виставка до 80-річчя композитора Віталія Губаренка, де було представлено нові документи, які передала його дружина, Марина Романівна. Майже рік тому поповнено фонд диригента Ігоря Блажкова. Також започатковано особовий фонд композитора Леоніда Грабовського».

​Адреса ЦДАМЛМ України: вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника «Софія Київська» (центральний вхід).

Для отримання детальнішої інформації, будь ласка, звертайтеся за тел.: +380 44 2784481; +380 97 2329784.

e-mail: cdamlm@bigmir.net

Володимир ЗАГОРЦЕВ (27.10.1944–30.11.2010) – український композитор, член НСКУ (1971), лауреат премії ім. Б. М. Лятошинського (1997).

Народився 27 жовтня 1944 року в Києві у родині військового й лікарки-хірурга. Музикою почав займатися у 15 років. Брав приватні уроки фортепіано у Ф. Каліхман (учениця С.В. Рахманінова) та теорії музики – у О. Губермана.

У 1962–1968 роках навчався у Київській консерваторії в класі композиції Бориса Лятошинського, а після його смерті – в Андрія Штогаренка.

Перший твір у серійній техніці – Маленький квартет для двох скрипок, альта та віолончелі (1964). До цього були написані вокальний цикл «Приказки» на українські народні тексти для сопрано та фортепіано, Дві п’єси для кларнета та фортепіано (1963), Соната для скрипки та фортепіано (1964).

Протягом 1968–1974 років – музичний редактор видавництва «Музична Україна».

Від 1974 року – на творчій роботі.

У січні 1980 року важливою подією стало перше виконання твору В. Загорцева «Градації» (1966) Нью-Йоркським Філармонійним оркестром під керуванням видатного диригента Зубіна Мети.

У 1985 році у Львівському державному академічному театрі опери та балету ім. І. Франка відбулася прем’єра опери «Мати» («Долорес») В. Загорцева (лібрето В. Курінського за мотивами однойменної п’єси Карела Чапека).

У 2003 році був запрошений до Мангаймської консерваторії на семінар під керуванням композитора Ульріха Леєндеккера, в рамках якого провів майстер-клас на основі власних творів. Тут було виконано Камерний концерт №2 та Сонату № 2 для фортепіано.

Від 1967 року музика В. Загорцева виконувалася в багатьох містах світу (Бостон, Нью-Йорк, Лас-Вегас, Лондон, Мангайм, Прага, Берлін, Гайдельберг, Загреб, Братислава, Москва) та України. Постійний учасник міжнародних фестивалів «Музичні прем`єри сезону», «Kyiv Music Fest» (Київ), «Два дні і дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів).

Основні твори: опера «Мати» («Долорес», за однойменною п’єсою Карела Чапека, 1982-1983); 6 симфоній (1-а – 1968, 2-а – 1976–1978, 3-а – «Шляхи сновидінь» – 2004, 4-а – «Симфонія мандрів» – 2005–2006, 5-а – «Апріонострансцендентальна» – 2009), «Симфонія тривоги» (1986–1987); Концерт для скрипки з оркестром (2007), 2 кантати (1979, 1982); 9 концертів для камерного оркестру (1981, 1984, 1988, 1996, 2001, 2002, 2002-03, 2004); 2 квартети (1967, 1979–1980), «Об’єми» (для кларнета, саксофона, труби, скрипки та фортепіано, 1965), «Ігри» для 18 виконавців (1968); 3 Сонати для фортепіано та скрипки (1964), гобою (1978), альта (1979); для фортепіано – Сонатина (1964), «Ритми» (дві редакції – 1967 та 1969), Соната №1 (1980-81), Три епітафії (1998), Соната № 2 «Гра рефренів» (1970-71/1999), музика до кінофільмів, два хори та ін. твори.

Літературно-музичний проект «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» було започатковано у квітні 2012 р. Метою проекту є популяризація та поповнення фондів ЦДАМЛМ України, що дозволяє тримати постійний зв’язок з минулим та сучасністю.

Мистецькі зустрічі супроводжувалися виставками унікальних архівних документів, раритетних видань та музейних предметів ЦДАМЛМ України («Баян в українській музиці», «Неофіційні обличчя класиків: шаржі та карикатури з фондів ЦДАМЛМ України»), тематичними оглядами («Особові фонди фольклористів у ЦДАМЛМ України», «Україна–Франція») та ін.

Протягом 2012–2014 рр. у ньому взяли участь майстер художнього слова Анатолій Паламаренко; композитори Леонід Грабовський, Олександр Щетинський, диригент Роман Ревакович, баяніст Роман Юсипей, піаністи Олег Безбородько, Євген Громов, Євген Геплюк, Вікторія Ільченко, Єлизавета Плужко, Ігор Савчук, скрипалька Катерина Суглобіна, музикознавець Ірина Тукова, етномузиколог Наталія Сербіна, співаки Роман Божко, Вікторія Заболоцька, Інна Галатенко, Оксана Казанцева-Кабка, Тамара Ходакова, Любов Хахаліна, Олена Шиналь, бард Олеся Найдюк, дует «Брати Че» (Василь та Віктор Чернявські), драматург Тетяна Киценко, філософи Андрій Нікітін та президент фестивалю «Сходи до неба» Володимир Сімонов; Національний ансамбпь солістів «Київська камерата» (художній керівник і диригент – Валерій Матюхін), ансамбль солістів «Sonor continuus» (художній керівник – Павло Колпаков), «Luna Ensemble» (художній керівник – Максим Коломієць), дитячий народний хор «Зірниця», київський театр «Відкритий погляд» та ін. митці.

Автор ідеї та керівник проекту – директор ЦДАМЛМ України Олена Кульчий. Координатор програм – головний науковий співробітник відділу формування НАФ та діловодства Ілона Таміліна. Проект відбувається за підтримки Державної архівної служби України.