Жінка-УКРАЇНКА

Український Вавилон

Розкинула ноги по полю дорога, 
Чи з пагорбів збігла в шовкову траву, 
Розсипав волосся відьмак по підлозі… 
Зухвала коза заплелася в покоси… 

Герой цього часу цитує Плутарха 
Чи Будду, чи в буді впадає в ніщо. 
І віником блудним шукає облуди, 
Чи блуду, чи Бога, чи Бог знає що. 

Пейзаж вавилонський придумав Вавилов, 
Чи вичитав може, чи, може, я сам?.. 

Василь Кузан

В коханні мені захотілося стресу,
Дорога розкинула ноги сама…
Своїм я заїхав між них «Мерседесом»,
Під кущ волохатий ввігнавсь до керма.

Зухвала коза задивилась в покоси,
Тоді розігналась і збігла в траву
Й зухвало промекала: «Мріяти досить!
Я теж хочу, Васю, отак, наяву!»

А Будда безбожно штовхнув мене в буду…
Неначе раптово вкусила оса:
«До дна випий чашу великого блуду,
Щоб потім докладно про все написав!»

Пейзаж вавилонський придумав Вавилов – 
Уява у мене працює на «п’ять»!
Аж тут де не взявся Ляшко і на вила
Хотів за ці жарти невинні піднять.

Волосся відьмак сипле знову і знову,
Воно на дорозі, неначе той мак.
Герой цього часу – Василь Кузанова –
Облудного блуду – великий мастак!

Ярослав Чорногуз