Жінка-УКРАЇНКА

Її називають найзагадковішою і наймістичнішою сучасною українською письменницею. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Авторка багатьох книг, які стали класикою. Народилася 26 липня 1958 р. на Львівщині, наймолодша з трьох доньок. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш – із роду Басарабів, або, як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб). Вищу освіту здобула на філфаці Київського держуніверситету імені Тараса Шевченка. Працювала в школі, у краєзнавчому музеї, картинній галереї. У Чернігівській міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є всі книжки Галини Пагутяк, які користуються неабияким попитом у читачів.

Одна з найпопулярніших – книга вибраного «Записки Білого Пташка», до якої увійшли знакові твори письменниці: роман із такою ж назвою, а ще –  чарівні, ліричні й водночас глибоко філософські «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку», «Книга снів і пробуджень», «Спалене листя» та «Небесна кравчиня». Ошатна книжка побачила світ у ЛА «Піраміда» (автор резонансного проекту «Приватна колекція» Василь Габор, видавець – Василь Гутковський).

У цій же серії вийшли два романи Галини Пагутяк – знаменитий «Писар Східних Воріт Притулку» та новий – «Писар Західних Воріт Притулку», об’єднані однією книжкою. Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Таємничий Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його; натомість Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутися знову в світ людей.  Персонажі романів – Антон і Яків – немов перша й остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає в Притулку; вона може стати зрозумілою і вам, наші шановні читачі. Формула порятунку, метафора освіченого серця, – вам є над чим замислитися. Тепер ви можете не тільки увійти до Притулку, але й вийти з нього.          

В основі нового роману Галини Пагутяк «Магнат» (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2014) – химерна доля українського гуманіста початку XVII століття, дипломата, поета, публіциста Яна Щасного Гербурта з міста Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак тільки власне. Це – не біографія, а лише іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні обдарованого чоловіка, який втратив не менше, ніж здобув… Письменниця повсякчас прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи незбагненний «прикордонний» стан людського буття.        

Підготувала Світлана Брагінець, 
зав. відділом чернігівської бібліотеки ім. М. Коцюбинського