Концепція розвитку Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво» (проект)

​1.    Вступні положення

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво» (далі – Видавництво) створене відповідно до наказу Міністерства культури Української РСР від 16.08.1990 № 271 «Про створення газетно-журнального видавництва Міністерства культури Української РСР».

Видавництво засноване з метою випуску для широких кіл читачів газетно-журнальної продукції, довідкової, методичної та іншої літератури, що сприяє розвитку культури і мистецтва в Україні.

У період із 1990 до 2009 року до Видавництва поступово увійшли культурологічні та науково-популярні видання, засновником або співзаснов-ником яких виступало Міністерство культури України.

Відповідно змінилася організаційної структури Видавництва, були сформовані редакції видань та інші редакції: випусково-моніторингова, художнього оформлення, науково-довідкова, історична, туристична, робота яких була спрямована на підготовку всіх газет і журналів культурологічного напрямку.

Отже, відповідно до Статуту Видавництва, до його структури входять редакції газети «Культура і життя» та «Кримська світлиця», редакції журналів «Українська культура», «Український театр», «Музика», «Театрально-концертний Київ», редакції журналу «Пам’ятки України». 2010 року Видавництвом зареєстровано низку нових часописів – «Микола Гоголь. Україна. Європа», «Діалоги», «Новини кіноекрана», «Українська подорож», але з приходом у міністерство команди В.Януковича вони так і не почали виходити, як і було розформовано професійну команду співробітників Видавництва.

З метою сприяння виходу у світ видань культурологічного напрямку Видавництво отримує від Міністерства культури України фінансову підтримку за КПКВК 1801300 «Фінансова підтримка друкованих періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку», зокрема на оплату поліграфічних і комунальних послуг, виплату заробітної плати тощо.

Упродовж останніх років нерегулярність бюджетного фінансування та відсутність власних оборотних коштів негативно впливали на стан діяльності Видавництва: призупинявся випуск видань, мала місце заборгованість перед передплатниками.

Для підготовки концепції розвитку Видавництва проаналізовано його історію, а також здійснено моніторинг і аналіз результатів міжнародних та національних досліджень, оглядів, що були підготовлені за останні декілька років з питань тенденцій розвитку друкованих засобів масової інформації (ЗМІ) провідними міжнародними та національними асоціаціями преси, зокрема: Всесвітньою газетною асоціацією (WAN), Міжнародною федерацією журнальної преси (FIPP), Міжнародною асоціацією видавничих та медіа-технологій (IFRA), Міжнародною асоціацією з медіа-маркетингу (INMA), Гільдією видавців періодичної преси (ГВПП), Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) та ін.

Концепція покликана стимулювати розвиток підприємства шляхом його часткової реорганізації та ефективного використання наявних ресурсів, визначити перспективи та шляхи подальшого розвитку на основі аналізу його сучасного стану.

Концепцією передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення роботи, здійснення структурних перетворень матеріальних і фінансових ресурсів, розвитку інформаційної інфраструктури, зміцнення нинішньої матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів.

2.    Мета, основні завдання та напрямки розвитку Видавництва

Метою Концепції є визначення основних шляхів розвитку Видавництва, забезпечення модернізації процесу створення сучасного медіа-продукту культурологічного напрямку та способів його розповсюдження.

Основними завданнями Концепції є:

  • забезпечення культурної сфери країни сучасними якісними інформаційними продуктами, підвищення інтересу та обізнаності споживачів до культури, сприяння розвитку сучасної науки й освіти;
  • забезпечення розвитку Видавництва шляхом створення новітніх інтегрованих інформаційних продуктів у сфері культури;
  • підвищення іміджу держави на міжнародному рівні, поширення пропаганди культури, традицій, звичаїв України за її межами за допомогою всіх інформаційних ресурсів;
  • підвищення рівня поширення культурологічної інформації з метою задоволення сучасних культурно-пізнавальних потреб суспільства.

Концепцією визначаються такі напрями розвитку:

  • удосконалення системи управління;
  • удосконалення нормативно-правових документів діяльності Видавництва;
  • ребрендинг видань;
  • впровадження новітніх технологій, засобів комунікації, форматів та видів інформаційних продуктів, модернізація каналів їхнього розповсюдження;
  • удосконалення системи створення контенту, змісту культурологічних видань для публікацій матеріалів на всіх платформах;
  • зміцнення матеріальної бази;
  • підвищення якості та розширення асортименту інформаційних продуктів;
  • – підвищення кваліфікації кадрів.

3.    Загальна структура

З метою поліпшення роботи та розвитку загально-видавничого проекту передбачається низка структурних перетворень, які зроблять діяльність Видавництва ефективнішою, якісною, впливовою, корисною для загальної справи українського державотворення.

Попередній проект майбутньої структури Національного газетно-журнального видавництва передбачає декілька тісно пов’язаних між собою сегментів. Лише у тісній взаємній творчій співпраці вони зможуть презентувати широкій загальноукраїнській аудиторії цікавий і якісний продукт.

Основні заплановані сегменти Видавництва:

  1. Міжнародна інформаційна агенція «Культура.uа» та однойменний Інтернет-портал.
  2. Всеукраїнські інформаційно-аналітичні тижневики «Культура і життя», «Кримська світлиця».
  3. Щомісячні журнали «Українська культура», «Театрально-концертний Київ».
  4. Профільні тематичні журнали «Музика», «Український театр», «Пам’ятки України» тощо.
  5. Нові часописи «Гоголь. Україна. Європа», «Діалоги», «Новини кіноекрана», «Українська подорож».
  6. Радіостанція FM «Контекст» (умовна назва).

Особливості взаємодії між окремими медійними сегментами (в рамках однієї видавничої інституції) полягають у гнучкій редакційній політиці, яка дозволяє акумулювати і продукувати певні ідеї, інформаційні приводи, цікаві теми. Тобто все те, що згодом трансформується у тексти, сюжети, новини, а потім знайде відображення і текстуальну або аудіовізуальну реалізацію в рамках того чи іншого окремого масмедійного напрямку.

3.1. Інформаційна агенція

Умовна вершина такої видавничої вертикалі – перший сегмент – інформаційна агенція «Культура.uа».

Керівник агенції є водночас головним редактором Видавництва і впливає на загальну інформаційно-видавничу політику. Визначає та реалізує його «ідеологію», формує тематичні напрямки, інформаційні блоки.

Керівники редакційних напрямків (за жанровими та тематичними векторами) продукують певні теми, новини, аналітичну інформацію тощо.

Специфіка структури агенції полягає в тому, що основні інформаційні та аналітичні матеріали, перш ніж з’явитися на шпальтах газет «Культура і життя» і «Кримська світлиця» (а також деяких щомісячних журналів), спочатку з’являються у віртуальних площинах інформаційної агенції. Таким чином реалізуються основні принципи роботи видавництва: оперативність, актуальність, змістовність. Особливо плідною в цьому напрямку бачиться тісна співпраця із Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ».

Найоперативніші і найактуальніші матеріали не чекатимуть публікації у паперових ЗМІ, оскільки профільна газета чи журнали унеможливлюють своєчасність – у контексті конкуренції з різноманітними інформагенціями, порталами та сайтами.

Основне тематичне наповнення друкованої паперової версії газети «Культура і життя» може відбуватися шляхом відбору кращих текстів, які проходять оперативну апробацію і фільтрацію в структурі інформаційної агенції та на профільному порталі. Далі, відповідно до певної рубрикації, ці тексти знаходитимуть своє місце у форматі тижневика, окремих журналів.

Взаємодія головного редактора Видавництва, керівника інформаційного агентства «Культура.uа» з редакторами газет та журналів здійснюватиметься через загальну колегію (у визначений час). На колегії формуватимуться контури тижневиків, щомісячних видань, обговорюватиметься загальна політика розвитку видавництва, проходитимуть творчі дискусії.

3.1.1. Інтернет-портал «Культура.uа»

Безпосереднім продовженням і головним структурним майданчиком інформаційного агентства «Культура.uа» є Інтернет-портал «Культура.uа».

Куратор кожного окремого напрямку – театру, кіно, арту, культури, народної творчості, охорони пам’яток і т.ін. – повноцінно відповідальний за наповнення заданого сегменту інформаційного забезпечення в рамках базового порталу «Культура.ua». Куратор-редактор (разом з однодумцями та співробітниками) щоденно і щотижнево зобов’язаний подавати певний об’єм інформації (новини, інші тексти й ілюстрації) на портал, систематично динамізувати потік гарячих новин, оперативної інформації.

Обговорення та затвердження основних тем, редакційних напрямів роботи і спеціальних номерів відбувається також у рамках широкої відкритої редакційної колегії Видавництва за участю різних його представників. Особливо цьому має прислужитися «господарчий двір» –  частина Інтернет-порталу, яка недоступна звичайним читачам і є віртуальним майданчиком для цілодобового корпоративного спілкування співробітників Видавництва, вирішення оперативних завдань, онлайн-формування інформаційних стрічок та календарів біжучих подій і анонсів.

3.2.Друковані ЗМІ

3.2.1. Газета «Культура і життя»

Всеукраїнський тижневик «Культура і життя» має передбачати досить важливі для суспільного видання індекси: цитованості, впливовості, резонансності, читабельності. Виходячи з цих координат, і пропонується подальша умовна (досить пластична і гнучка) тематична структура чільного часопису Видавництва, як друкованого органу сучасного, демократичного Міністерства культури.

Така структура має складатися з семи умовних (гнучких і взаємо-замінних) тематичних блоків з урахуванням газетної площі (кількості шпальт) та особливостей «модуля».

Перший блок. «Наголоси і акценти»

Друга, третя, четверта, п’ята шпальти видання. Презентаційні сторінки, на яких подана:

1) важлива офіційна інформація, пов’язана з процесами у культурній сфері;

2) три колонки від провідних колумністів видання, які висловлюють свої думки щодо тих чи інших проблем, явищ, ситуацій.

Авторські колонки обов’язково мають висвітлювати погляди впливових, яскравих, знакових людей України, виявляти і гостроту суджень, і парадоксальність мислення, і нагальність акцентів із того чи іншого приводу. Показова щодо цього авторська сторінка Андрія Куркова, яка публікується в кожному номері «Культури і життя» упродовж останніх місяців.

Другий блок. «Тема»

Дві-три (умовні і доречні) сторінки, які передбачають розгалужене та спектральне розкриття тої чи іншої проблемної теми, нагальної і особливо важливої для культурної галузі. У рамках такого умовного блоку планується близько п’яти текстів, які розкривають обрану тему з різних точок зору. Це й офіційна позиція Міністерства культури України, і коментарі експертів, і публіцистичні судження, й аналогії з міжнародними культурними процесами, і статистичні дані, і фотофакти.

До роботи над блоком залучається не більше двох журналістів, які збирають матеріали, коментарі і формують ґрунтовне представлення теми. Блок має бути актуальним і корисним для різних галузевих напрямків культурної сфери, що суттєво позначиться на індексі цитованості газети.

Третій блок. «Постать»

Центральні 3-4 сторінки газети – розлоге інтерв’ю (або творчий портрет) тієї чи іншої особистості, яка особливо значна в культурному контексті сьогодення. Саме розлогі інтерв’ю привертають увагу читачів. Такі матеріали не для «огляду», а для глибокого вдумливого читання і цитування.

Четвертий блок. «Полеміка»

Суто публіцистичні або мистецтвознавчі тексти з приводу певних художніх творчих процесів-явищ. Два-три автори у форматі «за» і «проти» висвітлюють ту чи іншу тему художнього життя. Сам блок – не постійний у структурі видання. Він з’являється за потреби та інформаційного приводу, коли є ґрунт для творчої полеміки.

П’ятий блок. «Процес»

Рецензії, огляди, анонси, репортажі, бліц-інтерв’ю – строката художня мапа життя України. На шести-семи шпальтах блоку висвітлюються тематичні процеси в театрі, кіно, літературі, арті, ТБ. Обсяг рецензії, репортажу, бліц-інтерв’ю від 4 до 5 тис. комп’ютерних знаків. Куратори жанрових рубрик – редактори відповідних підрозділів видавництва.

Шостий блок. «Паралелі»

Обов’язкова складова оновленого видання – зріз життя західної європейської культури: новації, персоналії, резонансні прем’єри, фестивалі, орієнтири. В окремих випадках можлива адаптація текстів західних видань з обов’язковими посиланнями на них.

Сьомий блок. «Нова країна»

Важливий акорд тижневика, що постійно нагадує про сув’язь культури і громадянського суспільства, символічно передбачений самою назвою газети – «Культура і ЖИТТЯ». Він має бути присвячений важливим загальнодержавним тенденціям, явищам і подіям – бліц-репортажі, фоторепортажі, інформація з глибинки, розповіді про сучасників, громадських активістів, представників різноманітних галузей, але неодмінно людей духовних, соціально заангажованих, тих, хто і творить нову Українську Державу.

3.2.2. Газета «Кримська світлиця», журнали «Українська культура», «Український театр», «Музика», «Пам’ятки України», інші друковані видання

Реформування, започаткований іще 2009 року ребрендинг видань мають відбутися в контексті запровадження PR-підтримки діяльності Міністерства культури України, планового інформування структурних підрозділів та сегментів (територіальних і вікових) відомства, а також тематичної координації видавничої діяльності у системі міністерства.

Крім того, передбачається збільшення кількості корисної інформації з цікавою та простою формою подачі; залучення дитячої та батьківської аудиторії; запровадження сучаснішого дизайну, акцентування на фото, ілюстраціях та інфографіці, ексклюзивності матеріалів.

Найважливіша складова процесу оновлення – розширення аудиторії видань: від студентського віку й вище.

3.2.3. Журнал «Театрально-концертний Київ»

«Перезавантаження» журналу можливе шляхом розширення тематики про події культури та системного збільшення мережі розповсюдження, зокрема за рахунок випуску іншомовних версій журналу. Тут вагому роль відіграє державно-громадське-приватне партнерство, промовистим прикладом якого є підготовка у співдружності з Видавничим домом «Пам’ятки України» іншомовних дайджестів «Киев и не только» та «Inside Kyiv».

3.3. Радіо «Контекст»

Організація цілодобового мовлення на FM-частотах з акцентом на сучасних зразках української та світової культури, що передбачає наявність відповідних тем і рубрик. Обов’язковими умовами функціонування радіостанції є музичне наповнення та єдина мова ефіру – українська.

4. Фінансове забезпечення Концепції

Фінансове забезпечення заходів щодо виконання Концепції здійснюється в межах видатків, передбачених за КПКВК 1801300 «Фінансова підтримка друкованих періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку» у Державному бюджеті на відповідний рік, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштів міжнародної технічної допомоги, прибутків від реклами, спонсорсько-меценатської підтримки.

Видавництвом будуть вживатися заходи для забезпечення поступового переходу від стовідсоткового фінансування з Держаного бюджету до змішаної схеми фінансування із залученням коштів співзасновників видань, надходжень від комерційної діяльності, зокрема в контексті реалізації проектів державно-громадське-приватне партнерства.

5.    Очікуваний результат виконання Концепції

Виконання Концепції дасть змогу відновити і зміцнити існуючу матеріально-технічну базу Видавництва, створити якісний сучасний інформаційний культурологічний продукт, здатний максимально задовольнити потреби споживачів, сприяти поширенню пропаганди культури України, її традицій та звичаїв, зміцненню іміджу України на міжнародній арені, підвищити якість кадрового забезпечення, а також забезпечить фінансову стабільність роботи Видавництва.