Жінка-УКРАЇНКА

А вітер все у полі завиває.
Схиляє пересохлі трави.
Тіла солдатів укриває.
Бо вічним сном вони заспали.
А їхні душі-зорями вночі.
А їхні душі-Янголи з мечами.
А їхні душі-вогником свічі.
За нас горять під образами...
А вітер все у полі завиває.
Там материнська туга і страждання.
Там біль,що серце розриває.
Там вічності гірке мовчання.
А їхні душі-зорями вночі.
А їхні душі-Янголи з мечами.
А їхні душі-вогником свічі.
За нас горять під образами...
А вітер все у полі завиває.
Немов кобзар струну гірку торкає.
Про лицарів-синів співає.
Про волю,славу,що не помирає.
А їхні душі-зорями вночі.
А їхні душі-Янголи з мечами.
А їхні душі-вогником свічі.
За нас горять під образами...

Андрій Скіф