Котяче...

                   «А Васька слушает, да ест»
                              (Із байки «Кіт і Кухар» І.А.Крилова)

Кіт Вася слухає і їсть…
Йому давно уже начхати
На ізоляцію і злість,
На асамблеї і формати.

На Мінськ, Женеву, Астану –
Брехливе й підле, без моралі.
Йому б ще кістку – й не одну,
Паскудну морду суне далі.

І вже не муркотіння – рик!
(Довкіл сповняє диким ревом).
Не дали вчасно в зуби – звик,
І сам собі здається левом.

І чхає далі – на усіх,
І на безпеку, і на право!
А «піпл» радіє, як на гріх,
І тішиться – Васюня, браво!

Навчити як? Злодюга? Бий!
І знищуй зло тисячороте!
А цілий світ м’який такий –
Вже попереджує усоте…

Не слухав Вася б тих Європ,
І далі чхав, напившись браги!

…Вернувся кухар – дід Укроп,
Й погнав мітлою до Гааги!

Іван Гентош