28 лютого 2015 року в Українському домі відбулася конференція і церемонія нагородження українського відбору Міжнародної премії TOYP 2014 – «Ten Outstanding Young Persons» («Десять видатних молодих людей»). Протягом листопада 2014 – січня 2015 р.р. оргкомітет премії відшуковував по всій Україні молодих людей віком до 40 років, які мали цікаві проекти, видатні досягнення чи життєві перемоги. Загалом, премія TOYP – це щорічна міжнародна програма, спрямована на виявлення та популяризацію молодих людей, котрі досягли значних успіхів і які є втіленням найліпших якостей сучасної людини.
Організатором премії та церемонії нагородження виступила міжнародна організація «JCI» (Junior Chamber International). Нагородою для десяти переможцям стала кришталева статуетка премії TOYP та можливість представити Україну на TOYP of the World 2015 у листопаді 2015 року в Японії.
Одним із 30-ти фіналістів премії у номінації «Персональні здобутки» стала випускниця Університету «Україна», журналіст Імідж-центру Університету «Україна» Світлана ПАТРА.
Під час своїх виступів на конференції претенденти на премію розповідали про себе, свої проекти та здобутки. Виступи кожного з 30-ти фіналістів супроводжувалися відео презентацією, яку вони підготували. Ці виступи-презентації були одним із критеріїв, за яким члени журі обирали 10-ть переможців.
У своєму виступі Світлана ПАТРА зазначила:
— Дозвольте запитати: чи вважаєте ви своє життя найбільшим досягненням?..
Моє головне досягнення – повноцінне життя.
Я – журналіст, пишу пісні, вірші і прозу, граю на гітарі. Маю кілька книг віршів і прози, багато публікацій.
При народженні лікарі не давали ніяких шансів. Але згодом зажевріли два варіанти життя.
Перший: самотність, образа на весь світ і свята упевненість, що мені винні всі – починаючи від батьків і закінчуючи державою.
Другий: здобути освіту, знайти справу до душі, мати друзів ледь не по всій Україні і за її межами. Стати багато в чому опорою для мами і тата.
Я обрала другий.
У моєму діагнозі було сказано, що я не зможу навчатися. Але я не зважала на довідки і папірці. Я б могла плисти за течією і жити так, як живуть багато людей з інвалідністю в нашій державі. Але захотіла жити інакше і зробила кілька кроків. Хоча, визнаю, це було б важче зробити без підтримки моєї родини, та тих хто мені допомагав. Я б могла просто жити, ні про що не замислюючись, не мріючи. Але мрії – це рушій життя! Захотіла освоїти гітару – граю! Захотіла спробувати себе в театрі – спробувала! І байдуже, що живу я за 70 км від Києва і на репетиції доводилося їздити в електричках у люту зиму, в морози.
Захотіла навчатися далі – вступила до університету! І байдуже, що дехто допитувався, навіщо це мені треба! Що головний лікар у районній лікарні чомусь свято вірив у те, що мої мрії – пусті амбіції моєї мами!
Вступила в Університет «Україна», отримала диплом з відзнакою. Під час навчання зрозуміла, чим хочу займатися.
У своїй дипломній роботі «Особлива» книга й «особлива» преса в Україні: історія та сучасність у фактах, подіях, постатях» я досліджувала діяльність людей з інвалідністю як журналістів, письменників, творців ЗМІ.
У своїх творах я пишу про культуру та життя людей з інвалідністю. За героїв обираю тих, хто живе креативно, досяг успіху сам чи допомагає іншим. Наприклад, про сліпого поета Геннадія Горового, який уже двічі стрибав з парашутом у Чорне море; про найактивнішу волонтерку-візочницю з Хмельниччини Оксану Радушинську, яка створила Мистецьку подільську сотню і півроку системно проводить благодійні акції для бійців АТО. До речі, усі ми − випускники Університету «Україна».
Чому я пишу саме історії успіху? Тому що нам усім потрібен позитивний досвід, який надихає, дає надію на краще. Особливо, якщо переможець – людина, яку часто називають слабкою, людиною з «обмеженими можливостями».
Моя історія – це теж певною мірою перемога. Так, були поразки, але я завжди йду вперед! До нових перемог!
Я вірю, що мій приклад, а також приклади інших успішних людей, допоможуть тим, хто зараз невпевнений у собі, подолати всі бар’єри, комплекси, надумані страхи!
Я переконана, що кілька перемог маленьких людей зіллються в одну велику перемогу нашого народу!
Члени журі та глядачі оплесками привітали виступ Світлани.
До складу журі Міжнародної премії TOYP 2014 в Україні входили:
Загалом, на церемонії виступив 31 фіналіст. По три особи на кожну номінацію: «Мир і права людини», «Культура», «Винаходи», «Персональні здобутки», «Екологія», «Наука», «Волонтерство», «Медицина», «Бізнес» і «Політика». У номінації «Персональні здобутки» було чотири фіналісти. Після останнього виступу і невеличкої перерви відбулося урочисте нагородження переможців.
На жаль, у святкову атмосферу заходу невблаганно увірвалися сумні реалії життя. Так, хвилинами мовчання присутні згадали загиблого напередодні російського опозиційного політика Бориса Немцова та українського фотожурналіста Сергія Ніколаєва, який загинув на Донбасі 28 лютого.
У номінаціях «Бізнес» та «Політика» не було відзначено переможців. Голова журі Віктор Огнев’юк пояснив це так:
…Можливо, для України так навіть символічно склалося, бо сьогодні в Україні політика є найбільш невдалим проектом. І, на превеликий жаль, ми не побачили надзвичайно вдалих проектів у бізнесі у сучасній Україні. Можливо, саме тому це відбилося і на нашому рішенні. Жоден фіналіст з номінації «Бізнес» не запропонував нам оригінального бізнес-проекту, який би не повторював того, що вже відомо, і це стало головною причиною. У політиці ж ми не побачили завершеного політичного проекту. Учасники не переконали нас, що вони вже відбулися як молоді політики...
Проте це не означало, що фіналістів було вісім. Отже, список переможців премії TOYP 2014 в Україні:
Варто сказати, що нагороди знайшли своїх власників цілком заслужено. Так, І. Шувалова, як перекладач, знайомить світ з українською поезією. Волонтера Тетяну Ричкову знають усі, хто не вважає, ніби війна між Україною і Росією обходить його стороною. Ця мужня жінка самостійно відвозить допомогу воякам на фронт. Костянтин Кляцкін долучився до створення та роботи творчого об’єднання #BABYLON’13, яке фільмувало революційні процеси на Майдані і зараз продовжує зберігати у сотнях хвилин відеоматеріалів та документальних фільмів новітню історію України. А Людмилу Павленко запам’ятали всі, хто слідкував за параолімпійськими іграми в російському Сочі 2014 року. Ця тендітна жінка вийшла на Закриття Паралімпіади в українському вінку зі стрічками, на яких було написано слово «Мир» трьома мовами – українською, російською, англійською. Антон Головаченко із конструкторів «Лего» створив екзоскелет – дуже потрібний пристрій для успішного лікування та реабілітації людей з інвалідністю. Детальніше про переможців можна прочитати за посиланням: http://toyp.com.ua/champ.
Окрім головних нагород, були ще і призи глядацьких симпатій за результатами онлайн-голосування присутніх у залі. Їх отримали такі учасники:
Голова журі Віктор Огнев’юк запросив Світлану ПАТРУ (номінація «Персональні здобутки») відвідати одну з презентацій переможців премії TOYP, яка відбудеться у квітні 2015 року в Київському університеті ім. Б. Грінченка.
Тіна ОВДІЙ,
журналіст Імідж-центру Універсиету «Україна»