Жінка-УКРАЇНКА

Що для мене Україна – для людини, що народилася в самому її центрі і котрій випала доля багато років мешкати поза її межами? Це – моя гордість. Так-так, я завжди пишалася і пишаюся нині належністю до моєї священної землі. З задоволенням носила власноруч виготовлену вишиванку на Вологодщині та Ярославлі, Твері та Баку, демонструючи своєю зовнішністю: я – українка! А квіти, що буяли цвітом на моїх підвіконнях чи в квітнику, саме тому і буяли, що з кущиком барвінку чи герані завжди привозила чорнозем з батьківського саду і та грудочка землі мала силу святої, що надає міці всьому живому. То було моєю таємницею, бо здавалося марним казати про це сусідкам, чи приятелькам, які з заздрістю заглядалися на мої вазони. Не повірили б… Україна – це те джерело, що додає бажання жити і бути свідком великих змін.