Жінка-УКРАЇНКА

Нонна і Антон прожили в парі двадцять років, все збираючи гроші на дім. І ось коли їх донечці виповнилося 17 років, вони переїхали до Александрії, Дніпропетровської області. Дім їм продала пікова дама. Так, саме пікова дама.

Тиждень тому, у цьому домі жила жінка, а саме починаюча відьма. Коли їй закортіло неземних сил, вона вирішила викликати пікову даму. Перетасувала карти, виклала їх зіркою, а посередині поклала пікову даму. Все обставила свічками і покликала її. Пікова дама вийшла, глянула на жінку і розірвала її поглядом.

Пікова дама була у чорному довгому плащі, як готична панночка, а її вуста мали блідий відтінок. Це та жінка яка викликає довіру, але їй не слід вірити. По її зовнішньому вигляду і не сказали б, що вона є не менш підлою і злою ніж Сатана, а навпаки перше враження було хорошим, вона здавалася аристократичною, вихованою і тендітною жінкою, яка ніколи нікому не зробила зла.

Сім'я переїхала ввечері по бажанню пікової дами. Дама схилилася на те, що їй потрібно зібрати речі, і до того ж вона завтра відлітає до США. Біля парадного входу лежав той самий розклад, але ні свічок, ні слідів крові не було. Лише посередині лежала пуста обрамлена карта дами пік. Це була саме та карта, в якій дама пік томилася віками. Але ніхто не помітив його, немов їх зачаклувала підступна дама пік. А Антон ідучи повз, випадково перечепив пікового валета, який вмить зник, віщуючи лихо. Лише Елліна побачила карти і наважилася підняти їх: в одній руці чотири, а в іншій одна карта. Елю вразило те, що всі карти були бубнові і по-порядку: 6, 7, 8, 9 і 10, а коли вона кинула їх, то зображення зникли, але цього дівчинка не побачила. А все могло б бути інакше, розклад би з часом сам зник, але ж ні, цікавість завжди доводить до лиха. Не потрібно пхати свого носа в невідоме, бо це як відомо ні до чого хорошого не приводить.

Зайшовши до своєї кімнати Еля відразу ж почала вивчати танець, який їй загадали вивчити в школі танців. Вона навчалася вже останній рік, тому на все це покладала дуже багато зусиль. Танець взагалі не виходив, тому мав гучній супровід: то падінням, то стрибанням. Засмучена невдачею Еля, помітила, що по кутках розмістилися пухкенькі звірки, а точніше нечиста сила. Звірки уважно стежили за дівчинкою, а по закінченню танцю зааплодували. Еля побачивши це, з панікою побігла до батьків, та коли прибігла, то не пам'ятала, що сталося. Коли дівчинка заснула, її розбудив гуркіт. А як тільки вона відкрила очі, то побачила звірків, які намагалися відтворити її танець. Еля в мить їх згадала, але цього разу не злякалася, а лиш зауважила:

– Ви не так танцюєте.

Клубочки вмить спинились і почали розглядати Елю. А найстарший клубочок 10, підійшов до дівчинки, вона ж в свою чергу намагалась і його розгледіти, адже для неї це було щось новеньке. Клубочок був білого кольору з попелястим відтінком, мав дві ноги - схожі на людські, але не такі довгі, в половині менші і тонші, без колін. Вуха були на голові як у кота, та більш схожі на довгий трикутник, а кінчики цих трикутників ворушилися. А очі були великі.

Клубочок 10 обійшов Елю і нарешті мовив:

– Хто є ти, щоб говорити нам, як святкувати нашу ніч?

– По-перше я власниця дому, по-друге це мій танець.

– Твій? Ти його вигадала?

– Ні, мене його в школі навчили.

– То чому тоді говориш? А оскільки ти нам сподобалась, то ми розповімо тобі злі плани пікового валета. Сьогодні він прийде, принісши смерть в твій дім. Ти зможеш цьому зарадити, вбивши півня, після його приходу.

– А який він? Він схожий на валета з карти, чи як звичайна людина?

– Ти відразу зрозумієш.

– А чому він прийде?

– Бо твій тато випадково його потривожив.

– А ви хто?

– Ми бубнові карти. Це 6, 7, 8, 9 і я 10.

Як тільки годинник пробив 12 ночі, прийшов піковий валет. Він постукав у двері і розбудив всіх, цьому Нонна була не рада, але все ж позіхаючи встала з ліжка і пішла до дверей, та відчинила зі словами:

– Добрий вечір.

– Кривавої ночі – відмовив валет простягаючи чорний елегантній костюм з постіллю.

– Це вам знадобиться, – мовив валет і зник в темряві.

Нонна з спросоння нічого не розуміючи прийняла дарунок, та по зникненню валета, в мить забула як опинилася біля дверей з такими новенькими речами, і певно з дорогих тканин від кращих дизайнерів. Звісно, адже нечисть багата на такі дрібниці.

Бубни заплигали і піднесли Елі півня:

– Дозволь нам допомогти тобі. Ми цілу вічність голодували. Дозволь з'їсти півня.

Після цих слів клубочки прийнялися їсти півня. Лише пір'я залишилося на підлозі. А подарунок пікового валета Еля наказала спалити.

Про вчорашнє Елі нагадало пір'я з кривавими плямами на підлозі. Дівчинка засмутилась, адже кров важко відчистити, до того ж мама буде не рада плямі на новенькому килимі. А потім її сповнив страх, чи не згоріли клубочки разом з дарунком валета. Дівчинка їх покликала, але вони не прийшли. Певно тому, що день, і вся нечисть боїться сонячного світла, а може й дійсно сталося лихо. Картковий розклад теж зник. Та коли Еля доторкнулася того місця де був розклад, там з'явилась бубнова дама в супроводі бубнового короля. Дама заметушилась і розтала, а король мовив:

– Ти знайшла спільну мову з моїми підданими. І тепер знищивши їх попередню королеву, ти сама стала королевою.

Лиш сонячне проміння сягнуло Елі, як вона опинилась в карті. Кого там тільки не було, і звірки, і король, і туз, і валет, чирви, трефи, і навіть піки, але значно далеко. Еля хутко повернулась в реальній світ і мовила:

– Я карта буб. Замовляю. Портал у цей світ закриваю. Нечистому й святому вже дороги з світу карт не буде.

Карти загорілися. Лише король і буби стояли біля Елі. Король вже був готовий повернутися, та не зміг. Пікова дама з валетом цілу ніч навіювали в небі грозу. Еля, хоч і стала одною з карт, та все ж жила як людина. Король і буби повернулися, а Еля все чекала на чудо.

Раз вона купила в магазині колоду тридцяти шести гральних карт, а там не було бубнової дами. Хтозна, може то знак, а може випадковість. Де дама і валет піки ніхто не знає. Можливо вони померли від люті, посварившись між собою і здійнявши бійку, а можливо повернулись назад.