Надія Гураль: Моє життя цілком пусте без тебе

Мій краю рідний, моя Батьківщино,
З стрічками в сонці зрошених полів,
З блакитним небом—зоряним, гостинним,
З піснями струнних трав, полів, лісів.

Моє життя цілком пусте без тебе,
Як та ріка, що вийшла з берегів.
Люблю блакитне неозоре небо
Над хлібним подихом заквітчаних полів.

Дай, Боже, нам наснаги вогняної
І відверни народ від сатани,
Щоб не душив в дітей душі святої,
Не гнав братів у далеч чужини.