Світлого святкового дня Благовіщення в Національній бібліотеці України В.І.Вернадського (НБУВ) відбулася непересічна подія – свою нову ліричну збірку «Життя триває» презентувала провідний фахівець НБУВ, керівник Центру науково-бібліографічної інформації, д-р наук із соціальних комунікацій, поетеса Тетяна Добко. Книжка ліричних віршів, поезій громадянської й філософської тематики нещодавно побачила світ у київському видавництві «Світ Успіху». Винесена в заголовок книжки буденна фраза «Життя триває» несе в собі глибокий зміст, емоційну і вольову наснагу, вміщені в ній поезії наповнені життєствердним началом.
На зустріч з поезією Тетяни Добко прийшли численні її друзі, рідні, колеги, багато творчих людей – поетів, художників, бібліотекарів – аби розділити радість творчого успіху поетеси. Зворушливу атмосферу створювали модератори заходу: Ольга Вакульчук (завідувач відділу газетних фондів НБУВ, канд. іст. наук) та Інна Ступерська (провідний бібліограф НБУВ).
«Я ніколи не мріяла стати письменником, поетом, – зізналася пані Тетяна, вітаючи присутніх, й поділилася з ними спогадами про своє книжкове дитинство і юність. Її поетична душа, потяг до прекрасного сформувалися в бібліотечній родині, де панував дух високої культури, де любили й шанували книжки, художнє слово: батьки Тетяни Василівни – відомі в Україні бібліотекарі, багато років працювали у республіканській бібліотеці (нині Національна парламентська бібліотека України). Схильність до віршування відчула ще в дитинстві – читаючи й переписуючи в спеціальний зошит поезії відомих авторів, пробувала римувати й сама. Проте справжня жага писати вірші прийшла вже в зрілому віці. Перша збірка лірики Тетяни Добко «Непрохане кохання» вийшла 1999 року у видавництві імені Олеги Теліги, наступні видання її творів – «Неспалима весна» (2002), «Просто жити» (2006), «З Тобою і без Тебе» (2011) - побачили світ у видавництві "Темпора".
Появі нової ліричної збірки Тетяна Василівна завдячує друзям, колегам, і, особливо, своєму наставникові й науковому керівникові академіку НАН України Олексію Онищенку, з яким її пов’язують багато років спільної праці в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. «Після захисту докторської дисертації музи мене не відвідували, – ділиться пані Тетяна, – я думала, що вже не писатиму поезію. Якось ми спілкувалися з Олексієм Семеновичем і він сказав: «Якщо ви напишете оптимістичний вірш, – я напишу передмову до вашої книжки». Академік дотримав свого слова. Йому – вченому-філософу, культурологу, книгознавцю, і бібліотекознавцю – виявилися відкритими глибини і багатомірність поезії.
Виступаючи на презентації, академік Онищенко так охарактеризував природу поетичного дару поетеси-бібліотекаря: «Сьогоднішня презентація – прорив у традиційних уявленнях про бібліотеку і бібліотекаря. Книгозбірня, книгознавець – це тільки частинки уявлень, зовнішніх уявлень. Насправді – бібліотека – давнє царство мудрості і натхнення, а бібліотекарі – не тільки хранителі, а й творці мудрості і натхнення, бо вони живуть у середовищі «красного слова» і професійно покликані його збагачувати. Як правило, бібліотекарі пишуть строгі наукові тексти, але коли вони піднімаються до орбіт поезії, то це вже спалах справжнього бібліотечного єства – єства вікового знання і пізнання, вираженого особистим даром відчуття гармонії і краси природи і людської душі».
Характерною для Тетяни Василівни, стверджує Олексій Онищенко, є близькість словесних поетичних картин і образотворчих картин на тему сюжету. Збірка проілюстрована вдало дібраними і доречно розставленими у книжці репродукціями картин Михайла Яремківа. Вони створюють певний емоційний фон, співзвучні віршам, доповнюють художні образи, створені словом.
Враженнями від роботи над оформленням збірки й підготовкою її до друку, поділилася присутня на заході директор видавництва «Світ Успіху» Неоніла Струк, нагадавши, що презентоване видання – друга книжка Тетяни Добко, яка виходить у видавництві (першою була збірка «Любить и верить (2007)). За відчуттями пані Неоніли Струк поезія пані Тетяни «жива, відверта й емоційна, вона оптимістична і вселяє надію». Прочитавши на підтвердження кілька влучних рядків зі збірки, Неоніла Струк висловила власні думки про необхідність особливого ставлення до Слова в нинішньому неспокійному світі.
«Усупереч відомому вислову «Коли стріляють гармати, музи мовчать» нова, чудова збірка поезій із символічною назвою «Життя триває», яку уклала наша яскрава, витончена і надзвичайно чуттєва поетеса Тетяна Василівна Добко, звучить як життєствердна пісня, що проголошує головні й вічні цінності – мир, добро, людяність і любов»,– так висловився про презентовану книжку український сходознавець і мовознавець, перекладач Володимир Пирогов (завідувач кафедри мов і цивілізацій Далекого Сходу Київського національного лінгвістичного університету, кандидат філологічних наук).
Власними почуттями й асоціаціями від прочитання віршів Тетяни Добко поділилися також науковець-енциклопедист Микола Железняк (директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, канд. філолог. наук), український історик, прозаїк і поет, художник, педагог Анатолій Горовий, поет Юрій Титарів. Вони висловили одностайне захоплення поетичним талантом Тетяни Василівни і щиро подякували за натхнену творчість, прагнення самовдосконалення й незупинне бажання перетворити світ на краще.
Поетичне слово Тетяни Добко, душевний спів автора і виконавиці співаної поезії, лауреата премії імені Василя Стуса Олени Голуб, українські пісні у виконанні заслуженого працівника культури України, директора бібліотеки Переяслав-Хмельницького педагогічного університету Ольги Шкири мимоволі перетворили презентацію книжки на романтичний поетичний вечір.
Теплих емоцій до атмосфери заходу додали виступи членів родини поетеси: тітки Катерини Осипчук – досвідченого й знаного лікаря, брата Микола Бабича та його сина Василя – перспективного молодого політолога.
На завершення директор Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук Лідія Яременко від імені колективу Бібліотеки привітала пані Тетяну з новим творчим здобутком, щиро подякувала за презентацію, яка відкрила для багатьох поетичний талант науковця і колеги Тетяни Добко, і висловила побажання започаткувати традицію поетичних зустрічей в стінах Національної бібліотеки України імен В.І.Вернадського. Така ініціатива знайшла у присутніх позитивний відгук, який так влучно відображено у передмові академіка Онищенка до збірки «Життя триває»:
«У хаосі інформаційного шуму, що вирує навколо, політичної тріскотні і знецінення ваги Слова особистісна і громадянська лірика, щира і непідробна, служить великій справі життєствердження. Хочеться, щоб і кожен із нас разом з поетесою Тетяною Добко, незважаючи на всі загрози і тривоги, не зневірився в тому, що
Життя тече, хода його прекрасна,
І тихо тануть розпачу сліди.»