Жінка-УКРАЇНКА

Вчора світова спільнота відзначила Міжнародний день музеїв. З цієї нагоди Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського провів резонансні та дуже цікаві святкові імпрези. Причому розпочалися вони ще 14 травня й тривали до 18-го. Це – презентації нових музейних видань та екскурсії, концерти молодіжних колективів, відкриття літературного кафе, літературні вечори і зустрічі з непересічними людьми, майстер-класи та багато іншого.

Вшанували Юлія Коцюбинського

Першого дня тут влаштували дивовижні майстер-класи від провідних майстрів народної творчості Чернігівщини. Велику увагу привернула й нова театралізована екскурсія у меморіальному будинку. Далі були прекрасний концерт під відкритим небом за участю студентів Чернігівського училища імені Левка Ревуцького та фаєр-шоу.

Наступного дня, в неділю, відбувся надзвичайно теплий і зворушливий вечір пам’яті – громадськість Чернігова вшанувала онука Сонцепоклонника, колишнього директора музею М. Коцюбинського, відомого літературознавця та громадського діяча Юлія Романовича Коцюбинського. Про справжнього подвижника, великого Українця, чуйну та прекрасну Людину розповідали близькі Юлія Романовича: його дружина – педагог Антоніна Іллівна, син –  Ігор Коцюбинський – директор музею Михайла Коцюбинського, який гідно продовжує справу свого батька, діда та славетного прадіда. Як відомо, Ігор Юлійович мужньо захищав Україну від віроломних путінських окупантів.

На долю Юлія Коцюбинського випали важкі випробування: він рано втратив тата, розстріляного як «ворог народу». Тривалий час ріс без мами, яка теж зазнала несправедливих репресій. Отримав поранення під час війни. Однак, попри всі негаразди, за порадою Павла Тичини, повернувся в Україну, здобув блискучу освіту в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка й став одним із чільних діячів українського відродження. Саме такі люди, як Юлій Коцюбинський – це справжня національна еліта нашої держави.

Теплі слова про Юлія Романовича говорили, зокрема, відомий поет, головний редактор обласної газети «Гарт», Шевченківський лауреат Дмитро Іванов, громадський діяч Валерій Сарана, очільник Літературної спілки «Чернігів» і журналу «Літературний Чернігів» Михайло Ткач, поет Анатолій Покришень, щирі друзі Юлія Коцюбинського – Ольга Єрмоленко та Сергій Богдан… А заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда», поет Сергій Дзюба назвав Юлія Коцюбинського своїм духовним наставником, Вчителем із великої літери, наголосивши, що пора вже нарешті встановити меморіальну дошку, достойно вшанувавши Юлія Романовича. Проникливо прозвучали вірші, присвячені Юлію Коцюбинському, та уривки з його книжки спогадів «Шрами на серці».

Вірші Тараса Шевченка – грузинською!

На високому рівні пройшли і презентація нових музейних видань – книг Михайла Коцюбинського та каталогу меморіальної бібліотеки музею, й читання новели класика – «Що записано в книгу життя» – у неповторному виконанні заслуженого артиста України, актора Чернігівського Молодіжного театру Володимира Банюка. Запам’яталися також відкриття «Літературного кафе» на веранді дому родини Коцюбинських, імпрези з циклу «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець».

Але головною подією стала, безперечно, творча зустріч із видатним грузинським та українським поетом, перекладачем, літературознавцем, дипломатом, доктором філологічних наук, професором Раулем Чілачавою. Майже півстоліття тому Рауль Шалвович приїхав в Україну, яка стала його другою Батьківщиною. Поет дуже багато зробив для українсько-грузинських літературних взаємин і для зміцнення дружби між нашими народами. Також Рауль Чілачава був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвії.

Йому належить найбільше зібрання українських перекладів грузинської поезії – від фольклору до сьогодення. Надзвичайно ошатна антологія «100 українських поетів» у талановитих перекладах грузинською Рауля Чілачави вийшла в Тбілісі. Рауль Шалвович переклав багато поезій з «Кобзаря» Тараса Шевченка, вірші Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди та інших наших класиків і сучасних поетів. Досконало вивчивши українську мову, він переклав українською твори видатних грузинських поетів. Взагалі ж, Рауль Чілачава – автор понад сотні окремих високопрофесійних видань: поетичних, перекладних, наукових, публіцистичних…

У Чернігові він блискуче читав свої проникливі вірші. Теми Вітчизни, дому, любові, пам’яті постійно звучать у віршах Поета. Особисто мені дуже подобається його поетичний двотомник «Світло самотньої зірки», який я часто перечитую вдома. Рауль Чілачава – поет шляхетний, це відчувається буквально в кожному рядку. Його наміри – чесні, а почуття – чисті й прозорі, мов джерельна вода. Водночас він вражає своєю стриманістю й делікатністю. І це – людина, яка народилася на Кавказі! Втім, то – делікатність добродія, котрий понад усе цінує гідність і свободу, тож будь-якої миті здатний до рішучих, сміливих дій. Поет навіть шкодує, що не зміг навчити власну тінь ходити по землі вертикально! Взагалі ж, його чудові поезії неможливо уявити без м’якого, колоритного грузинського гумору та дотепної іронії. Це – як дивовижні спеції у кавказьких стравах.

Рауля Чілачаву привітали директор музею Михайла Коцюбинського Ігор Коцюбинський та його дружина Наталія, колеги-літератори й численні шанувальники його творчості. Заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда», письменник Сергій Дзюба урочисто вручив Раулю Шалвовичу почесну нагороду Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародну патріотичну медаль Івана Мазепи, якою Поет відзначений за визначний внесок в українську та світову літературу.  

Також Рауль Чілачава взяв участь в урочистому заході «Світе тихий, краю милий, моя Україно!», який відбувся вчора на Валу, біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Місце вибрано не випадково, адже саме цими днями виповнюється 55 років з часу заснування Національної премії імені Тараса Шевченка. Символічно й те, що серед лауреатів Шевченківської премії – ціла плеяда чернігівців, уродженців краю, де неодноразово гостював і творив великий Кобзар. Це – Павло Тичина і Юрій Збанацький, Юрій Мушкетик та Григорій Кочур, Євген Гуцало і Володимир Дрозд, Леонід Горлач та Кость Москалець, Левко Лук’яненко, Василь Нечепа і Дмитро Іванов… Ці славні сини землі чернігівської своєю творчістю збагатили національну та світову культурну скарбницю.

Родзинкою свята стали поезії Тараса Шевченка у перекладах різними мовами світу, зокрема, грузинською читав вірші Кобзаря почесний гість –  Рауль Чілачава. Прозвучала музична композиція у виконанні Чернігівського академічного українського народного хору. А завершилося свято виставою «Незримим писане пером» від київського естрадного театру «Шарж».

Сергій КВІТНИЦЬКИЙ