Випускниця Університету «Україна» Світлана ПАТРА: «Фестиваль «Повір у себе» – це промінчик сонця в темряві зневіри»

Тіна ОВДІЙ, журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото – з архіву учасників фестивалю «Повір у себе»

З 25 травня по 2 червня 2016 року діти та молодь з інвалідністю, що проживають у Київській області, мали змогу поринути в атмосферу свята, дружнього спілкування та радості. Адже відбувся ХХІІ щорічний Київський обласний фестиваль творчості дітей з особливими потребами «Повір у себе – 2016». Фестиваль був наповнений творчістю, спілкуванням, пізнанням нового і – вірою в себе.

Організаторами фестивалю виступила служба у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації. 200 дітей з усіх куточків Київщини зібралися в санаторії «Жовтень», що у Кончі-Заспі. З них – 36 дітей брали участь у фестивалі в супроводі дорослих. Вік учасників – від 6 до 17 років.

Метою фестивалю є сприяння самовизначенню, самореалізації та успішній інтеграції дітей з особливими потребами у суспільство, привернення уваги громадськості до їхніх проблем. Завданням фестивалю «Повір у себе» є сприяння творчому, духовному, інтелектуальному розвитку та популяризації творчості дітей з особливими потребами, ознайомлення глядачів із різнобарвною палітрою творчості учасників фестивалю.

Фестивальні заходи складалися з концертів, виставки творчих робіт, майстер-класів, веселого дозвілля та цікавих зустрічей. Варто згадати, що санаторій «Жовтень» на час фестивалю «Повір у себе» перетворився на дитячий табір, де діяли кілька загонів на чолі з вожатими.

Зустрічі, події, родзинки

Під час фестивалю відбувалися цікаві зустрічі та події. Так, 30 травня 2016 року фестиваль відвідали спортсмени-параолімпійці. Плавчиня Олена Акопян, біатлоністка Олена Юрковська та Юрій Пісков (легка атлетика, штовхання ядра) взяли участь у заході «Спортивний день», що пройшов у рамках фестивалю. Вони розповідали та мотивували.

Олена Акопян (до речі, радник президента Університету «Україна») наголошувала, що потрібно вміти як перемагати, так і програвати. Стійко сприймати поразку і водночас, докладати всіх зусиль для майбутніх перемог. Чи не найбільш корисною така зустріч була для дітей із 1-го загону, що складався здебільшого з учасників, що послуговуються інвалідним візком. Адже успішний дорослий, що має схожі проблеми зі здоров’ям, мотивує до активного життя ліпше за будь-які промови, розмови, тексти у ЗМІ.

Олена Юрковська розповідала про параолімпійський рух, а Юрій Пісков – про те, з чого можна починати заняття спортом. А він може бути доступним – змогли переконатись учасники фестивалю під час спілкування з гостями. Можливо, саме ця зустріч і розпочинає нову історію параолімпійського спорту України.

Інші дні під час фестивалю «Повір у себе» були не менш насиченими. Так, у санаторій «Жовтень» приїздили артисти Муніципального театру Борипільської міської ради. Вони подарували глядачам виставу «Ховрашок та його друзі» за п’єсою Неди Нежданої, яка залишила у серцях глядачів лише найліпші враження.

Відвідували фестиваль і люди, котрі охоче долучилися до організації та проведення «Повір у себе», а також – допомагали і матеріально, і морально провести захід так, щоб у серцях учасників залишились лише найкращі спогади. Це – начальник служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації Сергій Андріяш, голова Київської облдержадміністрації Максим Мельничук, голова Київської обласної ради Ганна Старикова, директор департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України Руслан Колбаса, головний лікар клінічного санаторію «Жовтень» Олександр Владіміров та інші небайдужі люди.

Виставка творчості учасників – одна з окрас фестивалю «Повір у себе» кожного року, і 2016-й не став винятком. Вишивки, малюнки, бісерні та в’язані вироби – усе це не перелічити і не описати кількома словами! На цю красу потрібно дивитися, адже ці вироби вражають! Їх створюють діти не просто з особливими потребами – з особливими талантами та жагою до життя! Роботи Лілії Борхаленко, Валентини Сірик, Анастасії Туманової, Дар’ї Шевченко та багатьох інших переконливо це доводять.

Під час фестивалю можна було не лише показати свою творчість на виставці чи концерті, а і відкрити нові таланти під час майстер-класів. І діти вчилися – малювати по склу, вишивати, варити мило, виготовляти оригінальні сувеніри, пробували себе в інших оригінальних та корисних видах творчості.

Проте найяскравішою подією фестивалю «Повір у себе» були, звісно ж, концерти! Церемонія відкриття і гала-концерт, невеличкі затишні концерти у загонах не лише розкривали дитячі таланти, а й створювали святкову та дружню атмосферу на фестивалі. Дар’я Шевченко, Олександар Микитюк і багато інших юних талантів своїми виступами прикрасили концерти фестивалю. Під час концерту-відкриття фестивалю діти, що мають ДЦП та інші захворювання опорно-рухового апарату і здебільшого послуговуються візком, разом підготували та заспівали пісню з репертуару Тіни Кароль «Україна ‒ це ти». Виступ вийшов дуже зворушливий, адже діти, попри серйозні проблеми з мовлення, співали. Співали серцем.

1 червня 2016 року, на День захисту дітей, відбувся гала-концерт фестивалю «Повір у себе». Захід був організований як вистава, поділена на «картини». Кожна з цих «Картин» розповідала, як Маленький принц подорожував різними планетами, що називалися Дитинство, Романтика, Всесвіт та Україна. Ці віртуальні «планети» відображали тематичний блок пісень, музичних і танцювальних номерів: Романтика – пісні про кохання, Україна – пісні, присвячені нашій державі та сповнені національного колориту тощо. Кожен виступ був не окремою частиною концерту, а варіантом єднання.

Так, на самому початку заходу свій вірш «Душа» прочитала Світлана ПАТРА, неодноразова учасниця фестивалю, випускниця Університету «Україна». Своєрідною ілюстрацією вірша став танок Олександри Микитюк, котра і грала «душу» з вірша Світлани. Сама Світлана не обмежилася цим виступом, а виконала на церемонії відкриття фестивалю авторську пісню «Дорога до раю» та прочитала власний вірш «Ми ‒ інші», а протягом фестивальних днів охоче розповідала бажаючим про свій досвід поетеси та журналістки.

Ще однією родзинкою гала-концерту була презентація гімну фестивалю «Повір у себе» – пісні «Місто наших мрій», яку разом співали усі – діти і дорослі, учасники і глядачі, вожаті і мами.

Фестиваль «Повір у себе». Слово організаторам та учасникам

Щоб розуміти значення фестивалю «Повір у себе» для учасників та організаторів, говоримо насамперед з тими, хто став його організаторами. Ми поставили одне запитання: «Що вам, дорослим, дає робота з дітьми з особливими потребами?»

Сергій Петрович Андріяш, начальник служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації:

Головне завдання дорослих – захист та підтримка дітей, надто – тих, котрі потребують особливої соціальної уваги та підтримки, зокрема – дітей з особливими потребами. Слова про те, що немає чужих дітей, ми не повинні сприймати як гасло, а повинні жити цим і знати те, що, віддаючи лише маленьку частинку своєї уваги, любові, турботи, комусь ми даруємо цілий всесвіт. Повіривши у нас – дорослих, знаючи, що ми за будь-яких обставин прийдемо на допомогу, – дитина з інвалідністю відкриє у собі нові таланти та вміння, повірить у своє майбутнє.

Валентина Пересада, майстриня-вишивальниця, учасниця перших фестивалів «Повір у себе», ведуча майстер-класів на фестивалі 2016 року:

Я виросла на «Повір у себе» і дуже рада тому, що можу чомусь навчити дітей, допомогти їм відкрити нові таланти, знайти улюблену справу, що даруватиме моральне і матеріальне задоволення. Така співпраця корисна і для нас – тих, хто виріс на фестивалі, і для дітей, що приїздять вперше або вдруге. Якщо вчитель та дитина – з одного середовища (наприклад – спільний досвід участі у фестивалі), то до нього тягнуться, переймають позитивний досвід. Дитина бачить, що є можливість успішно жити і в дорослому віці, що можна знайти своє місце в житті.

Світлана ПАТРА, журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна», випускниця Університету «Україна», учасниця перших фестивалів «Повір у себе», ведуча майстер-класів на фестивалі 2016 року:

Фестиваль «Повір у себе» свого часу став для мене потужним стартовим майданчиком. Після кожного з фестивалів я починала щось нове: вірші, вироби з бісеру, гітара тощо. Саме поезія згодом привела до журналістики – і потреби у вищій освіті. Так я прийшла в Університет «Україна», із яким нині пов’язане моє життя.

Я щаслива поділитися з дітьми власним позитивним досвідом. Зараз так бракує приводів для радості та оптимізму! ЗМІ, ніби змовившись, переконують суспільство, що все погано, і проблиску сонця в тій темряві, здається, не побачити. Фестиваль «Повір у себе» і є тим промінчиком сонця серед мороку зневіри. І не лише для дітей, а і для нас – дорослих. Котрі в одвічній метушні та перегонах під назвою «Вижити за будь-яку ціну» зовсім забули, як воно – просто усміхнутися новому дню, просто відпочити. Світ дорослих часом такий схожий на джунглі, що для того, аби у ньому не здичавіти, конче потрібно знову пригадати себе у дитинстві. І допомагати тим, хто цього потребує. Адже допомагаючи іншим – допомагаєш і собі.

Наталя Мієдінова, режисер-постановник фестивалю «Повір у себе»:

Працюючи у дитячому таборі з дітьми, що мають розумову відсталість, я одного разу зробила відкриття – виявляється, дитина може тримати з небайдужим до неї дорослим зв’язок на певному космічному рівні. Дітей з інвалідністю не потрібно жаліти, їх треба сприймати такими, які вони є.

Важко визначитися, що для мене фестиваль «Повір у себе». Відчуваю, що саме тут і в цей час я потрібна людям. Роблю свою справу чесно, відверто, з позитивом. Так, люди з інвалідністю інтегруються в суспільство, ми знаємо про інклюзивну освіту. Але – на папері це ‒ одне, а насправді створення умов адаптації людей з інвалідністю в суспільство – дуже складний процес. Люди з інвалідністю та їхні рідні мають бути наполегливими. Бути пасивним, плисти за течією – це не вихід. Місія фестивалю, на мій погляд – поліпшення позитивного сприйняття життя людиною, відкриття для учасників їхніх перспектив.

Йосип Чуприк, ведучий концертів та дискотек фестивалю, композитор, що спеціалізується на створенні дитячої розвивальної ігрової музики:

Я вже вдруге на фестивалі «Повір у себе». Робота з дітьми на цьому фестивалі дає мені дуже багато. Але насамперед – це енергія, якої немає більше ніде. Найбільше мені подобається те, що, незважаючи на жодні проблеми, люди йдуть далі і показують іншим приклад. Що ми бачимо у світі? Люди, які нібито мають все, що потрібно для щастя, насправді – почуваються нещасними. Щаслива людина та, яка має душевну гармонію зі світом і собою. Люди на фестивалі «Повір у себе» вміють помічати радість і добро.

Фестиваль «Повір у себе» залишив у серцях учасників багато вражень, якими вони охоче діляться.

Валентина Сірик з Бородянського району:

Фестиваль «Повір у себе» дає змогу знайти добрих друзів, відпочити, спробувати себе в тому, що раніше не вмів, а найголовніше – зрозуміти, що діти з особливими потребами – такі ж, як і інші. Просто потрібно дати їм шанс!

Лілія Борхаленко, м. Гостомель:

Дуже рада зустрітися зі старими друзями і познайомитися з новими. Я підготувала на виставку картини, вишиті стрічками. Мені дуже сподобалися концерти, я добре провела час на дискотеках. Фестиваль був яскравим та незабутнім. Велика подяка нашому дорогому Сергію Петровичу, чуйному та доброму керівнику, а також – всім організаторам фестивалю. Окрема подяка нашим улюбленим вожатим – Сергію і Каті за допомогу та підтримку протягом фестивальних днів.

До слів доньки приєднується мама, Галина Іванівна:

Дуже хочеться, щоб діти частіше бували на таких фестивалях, адже їм потрібне спілкування, розвиток. Бо вони, фактично, замкнені у чотирьох стінах. Дітям потрібна творчість, щоб їх бачили і чули. А ми, мами, під час фестивалю, і самі – як діти. На концертах ми аплодуємо, махаємо руками, ледь не стрибаємо. Ми відпочиваємо душею.

Маленький Іллюша Кравченко з Макарова вперше на фестивалі. Хлопчик дуже відкритий до світу і нових знайомств і одразу запрошує нових друзів погратися.

На фестивалі мені все сподобалося, а найбільше – рядки із пісні: «Я все можу, ти все вмієш». Я знайшов багато друзів. Сподобався майстер-клас із виготовлення шоколаду.

Його мама Галина доповнює слова хлопчика:

Він тоді вперше заговорив на свічечці – сказав, що йому сподобалося робити цукерки. Фестиваль – це одна велика родина! Стільки щастя, позитивних емоцій, радості! Просто хочеться всіх обійняти! Дуже дякую всім організаторам цього незабутнього дійства. Це чудова можливість для дітей виявити себе, показати свої таланти, подружитися. Це просто планета щастя.

Ще одна учасниця фестивалю, Вероніка Стахова з Бучі, вже закінчила школу і вирішила, що буде вступати на навчання до Університету «Україна. Про враження від фестивалю і свій вибір Вероніка охоче розповідає:

Дуже сподобалися майстер-класи, дискотеки, концерти. А ще – природа! Я бажаю учасникам фестивалю енергії для нових звершень!

Про Університет «Україна» я дізналася з Інтернету та від своїх знайомих. Одна подруга вже закінчила, а інша – ще навчається. І обом подобається. Університет обрала тому, що там приймають на навчання людей з інвалідністю. Іншого такого навчального закладу, де були б раді студентам з інвалідністю, я не знаю. Я відвідувала підготовчі курси та визначилася з професією – я вступаю до Інституту права та суспільних відносин.