Висвічуючи шлях...

21 жовтня 2016 року, у п’ятницю, звичайну для більшості людей, приміщенні Благодійного фонду «Смолоскип» у Києві витала тиха туга – родичі і друзі зібралися на презентацію книги «Я завжди знаходжу світло» Юрія В. Ноги. Та чи тільки заради цього прийшли всі його близькі? Бо ж навіть сам Юрій іронічно ставився до друку своїх творів – писав він не для заробітку, для душі. І цей вечір повністю присвятили йому, Поету і Людині...

Сергій Пантюк, як організатор, як редактор, як той, хто дав життя цій книзі і цьому зібранню, виступив першим, щирими словами згадуючи Юрія та його життя, незбагненний нікому оптимізм цієї людини, ту радість, яку він приносив у коло своїх друзів. Також Сергій Пантюк згадав і останні роки життя Юрія, усі проблеми, що виникали у Юрія з владою, та його рішучість, що не покидала поета до останнього. Чому Юрія звинуватили у злочині, який він не скоював, і чому не віддавали його рукописи, твори і роботи до останнього?.. Питання без відповідей, та й не про це мова.

Після Сергія слово узяли найближчі друзі Юрія – Андрій Кокотюха, Юрій Бедрик, Дмитро Мамчур, Олена Степаненко та інші. У кожного були свої історії з Юрієм, свої пригоди і свої стосунки. Але всі запам’ятали його як людину, що приносила тільки хороше і просто уміла бути другом і товаришем, що підтримувала у скрутну хвилину. Як зазначив Андрій Кокотюха, Юрій був тією людиною, із якою можна просто разом помовчати, думаючи про своє. І які б не були незгоди, як би не було важко у житті, Юрій пішов з життя, лишивши після себе тільки хороші  і світлі спогади.

Зі словами пам’яті слово брала кожна близька Юрію Нозі людина, а на завершення взяла слово його матір, Марія Нога. Розчулена теплими словами, вона подякувала всім, хто завітав на цю зустріч, хоч би і на хвилинку. На жаль, не витримавши напливу емоцій, пані Марія не змогла завершити цю промову, та всі її зрозуміли, бо хто як не мати найбільше переживає за власну дитину.

А насамкінець усі бажаючі змогли придбати собі примірник книги «Я завжди знаходжу світло», щоб глибше познайомитися з творчістю Ю. Ноги і оцінити силу його слова.  

…І хоча особисто я з Юрієм Ногою знайомий до цього моменту не був, ні як з письменником, ні як із людиною, та все ж на вечорі пам’яті неважко було зрозуміти, що в його особі Україна втратила не тільки хорошого письменника, але й просто духовно багату людину, котра надихає інших на великі справи.

Може, для когось Юрій Нога і помер, але для рідних і справжніх друзів він завжди буде жити у їхніх серцях. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вадим Софілканич,
студентський Медіа-центр Університету «Україна»