Жінка-УКРАЇНКА

На Житомирському книжковому форумі відбулася презентація романів Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці», що стали актуальними творами, які пояснюють історичні витоки військового конфлікту між Україною і Росією на Донбасі.

Роман-дилогія Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці» об’єднаний одними героями, нашими сучасниками, які роблять історичне розслідування, що сягає часів Київської Русі. Критики більше уваги звернули на роман «Територія брехні», оскільки він з’явився в книгарнях раніше. Між тим, був обійдений увагою значніший твір Миколи Хомича «Загадка гробниці», в якому сконцентровано відповіді на ключові питання задавненого історичного конфлікту між Україною і Росією. Якщо «Територія брехні» став прелюдією дилогії, в якій читач знайомиться з молодими київськими друзями та їхнім норвезьким приятелем Олафом Йохансоном, втягнутими в історичне розслідування загадок часів Ярослава Мудрого, то роман «Загадка гробниці» – це історичний аналіз історичних конфліктів між Україною і Росією, що охоплюють і часи Київської Русі, і часи УНР, і радянський період, і нинішню війну на Донбасі.

У художньому плані роман «Загадка гробниці» багатоплановіший і рельєфніший за роман «Територія брехні». Не даремно «Загадка гробниці» відзначена міжнародною премією «Воїн світла» і дипломом літературних підсумків року «Глиняний кіт».

Віссю, навколо якої обертається роман «Загадка гробниці», стала Софія Київська та саркофаг, з якого зникли останки Ярослава Мудрого. Довгий час історики вважали, що мощі київського князя зберігаються в Софії Київській, але в 2009 році саркофаг відкрили, і останків Ярослава Мудрого там не виявили. Мощі київського князя були вивезені з Києва в 1943 році під час відступу німецької армії, і вони опинилися в українській церкві у США.   До речі, в той час, коли в Житомирі відбувалася презентація романів Миколи Хомича, директор Національного музею «Софія Київська» Неля Куковальська з українською делегацією пребувала в США, де вела переговори щодо повернення в Україну останків Ярослава Мудрого.

У романі «Загадка гробниці» молоді люди в пошуках зниклих останків великого київського князя вирушають до США, де через каналізаційний колектор проникають до церкви Святої Трійці на Мангеттені, щоб переконатися, чи дійсно під час Другої світової війни сюди були вивезені мощі Ярослава Мудрого. Але цій поїздці передувало тривале історичне розслідування, в якому в усій повноті постає давній геополітичний конфлікт між Україною і Росією.

Історичний аналіз у романі, ніби скальпель, розтинає історичний міф, на якому трималася вигадка про триєдиність російського народу, в якому великороси, малороси і білоруси є трьома гілками єдиного національного організму. Услід за українськими та зарубіжними істориками, етнографами, лінгвістами  Микола Хомич художньо відтворює етногенез росіян, що утворилися від угро-фінських народів меря, весь, мещера, мурома, мокша, перм, нарова, які розмовляли ерзянськими і мокшанськими мовами, що належать до угро-фінських мов. Витягує з небуття історичний факт, коли чисельним фінським народам православна церква нав’язала давньоболгарську мову, якою користувалася для сакралізації своїх церковних потреб, і ця мова, увібравши в себе фінські, тюркські, давньоукраїнські слова, згодом стала називатися російською мовою.

Микола Хомич показує, що несприйняття українцями російських цінностей було вже біля витоків української і російської історій. Письменник показує, що духовну колонізації України завжди проводила Російська православна церква, яка увібрала в себе дух візантійства, коли людина говорить одне, думає друге, а робить третє. У романі «Загадка гробниці» одночасно з Іриною, Олегом, Ольгою та їхнім норвезьким приятелем Олафом Йохансоном до США з таємною місією вирушає агент Києво-Печерської лаври Олена Березняківська, щоб підготувати план викрадення українських святинь для Московського патріархату.

Втягнуті в історичне розслідування, герої роману розкриваються маловідомі сторінки з життя давньоукраїнських князів, варягів, половців, візантійських імператорів, організатора масових вбивств у Києві Михайла Муравйова, співробітника Міністерства окупованих східних територій Пауля фон Денбаха, директора Софійського музею Олекси Повстенка та інших історичних постатей, в різні роки пов’язаних Софією Київською.

Аналізуючи роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Олесандр Білецький назвав його «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами». Це саме можна сказати і про роман Миколи Хомича «Загадка гробниці», який став новим словом в сучасній українській історичній романістиці.

Катерина Синиця