У Баку, в Національній бібліотеці імені М.Ф.Ахундова, відбулася презентація книжок українських письменників Володимира Даниленка «У промінні згасаючого сонця» та Миколи Хомича «Загадка гробниці».
У презентації взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці Олександр Міщенко, директор Центру Перекладу Азербайджану Афаг Масуд, директор Фонду «Знання» при Президентові Азербайджану Октай Самедов, азербайджанські письменники, літературні критики, викладачі та студенти Бакинського слов’янського університету, представники органів влади, громадської організації «Український конгрес Азербайджану», азербайджанські ЗМІ.
На Житомирському книжковому форумі відбулася презентація романів Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці», що стали актуальними творами, які пояснюють історичні витоки військового конфлікту між Україною і Росією на Донбасі.
Роман-дилогія Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці» об’єднаний одними героями, нашими сучасниками, які роблять історичне розслідування, що сягає часів Київської Русі. Критики більше уваги звернули на роман «Територія брехні», оскільки він з’явився в книгарнях раніше. Між тим, був обійдений увагою значніший твір Миколи Хомича «Загадка гробниці», в якому сконцентровано відповіді на ключові питання задавненого історичного конфлікту між Україною і Росією. Якщо «Територія брехні» став прелюдією дилогії, в якій читач знайомиться з молодими київськими друзями та їхнім норвезьким приятелем Олафом Йохансоном, втягнутими в історичне розслідування загадок часів Ярослава Мудрого, то роман «Загадка гробниці» – це історичний аналіз історичних конфліктів між Україною і Росією, що охоплюють і часи Київської Русі, і часи УНР, і радянський період, і нинішню війну на Донбасі.
Де ікона Миколи Мокрого? І як вдалося уберегти Софію Київську від зруйнування? І чому німецький офіцер допоміг українцеві Повстенку у роки Другої світової війни? Якої ж ми крові, українці? І від чого постав конфлікт російсько-української війни. Чи не від 1054 року? Чи не через релігійне протистояння? Яке обличчя православ’я? І відколи московський патріархат почав червоточити суспільство? На ці та інші запитання є відповіді у романах Миколи Хомича.
Спочатку у Софії Київській, а потім у рамках «Днів пам’яті Ярослава Мудрого» у Вишгородському історико-культурному заповіднику відбулися презентації дилогії Миколи Хомича «Територія брехні» (видавництво «Юніверс») і «Загадка гробниці» («Самміт-Книга») ‑ літературно-художній редактор Володимир Даниленко, художник-дизайнер обкладинки Катерина Міщук.
Відбулося вручення Міжнародної літературної премії «Воїн світла». За рішенням журі, премією нагороджені Михайло Скобла (Республіка Білорусь) за книжку есе «Саркофаги страху» та Микола Хомич (Україна) за роман «Загадка гробниці».
Книжка есеїстики блогера та ведучого білоруської служби радіо «Свобода» Михайла Скобли «Саркофаги страху» – це гостра полеміка з білоруським суспільством з приводу недобудованості національного проекту Республіки Білорусь, обережності білорусів у відстоюванні своєї свободи, абсурду в сучасній державній культурній політиці, ігнорування владою видатних постатей білоруської історії та інші постколоніальні явища білоруської дійсності.
Микола Хомич. Територія брехні. Роман. К.: Юніверс, 2016. – 256 с.
У видавництві «Юніверс» вийшов роман Миколи Хомича «Територія брехні», який дає ключ для усвідомлення глибини цивілізаційного конфлікту, що пояснює причини російсько-української війни на Донбасі.
У центрі роману – дві молоді пари: Ігор з Іриною і Ольга з Олегом та їхній норвезький приятель Олаф Йохансон. Сюжет роману доволі простий. Познайомившись під час чемпіонату з футболу «Євро-2012» у київському кафе з норвежцем Олафом Йохансоном, дві пари друзів навіть не підозрювали, що вплутаються в розслідування давньої історичної загадки, що сягає часів Київської Русі. Молодий норвежець приїхав до Києва не в якості футбольного фана, а щоб розгадати древні родинні реліквії, що передавалися з покоління в покоління і дійшли до нього. Це – пергамент зі старослов’янськими написами і срібляник часів Ярослава Мудрого. Але на нафтовидобувній станції в Північному морі, де працював Йохансон, трапилася аварія, і він змушений був терміново повертатися на роботу, залишивши сімейні реліквії для дослідження своїм новим друзям, яких він запросив у гості в Норвегію. Не будемо обговорювати, чи міг би трапитися такий випадок у реальному житті. Здоровий глузд підказує, що ні, але дивакуватих і безпечних людей у реальному житті вистачає.