Жінка-УКРАЇНКА

* * *

Не плачте, мамо... Я - в Небесній Сотні... 
Я за Вітчизну голову поклав... 
Я знаю, мамо, гірко Вам сьогодні - 
Я ж бо живим вернутись обіцяв... 
Не вийшло, мамо... Снайпер вцілив в серце... 
Світ почорнів... І зупинився час... 
Пробачте, мамо... Мусив я померти, 
Бо Україна лиш одна у нас! 
Прощайте, мамо... і простіть, благаю, 
Що так невчасно світ цей полишив... 
Я шлю Вам, мамо, вісточку із раю... 
Я дуже, мамо, дуже Вас любив... 

23.02.2014 

Пам'яті Романа Гурика - 19-річного франківчанина, який віддав своє життя за нашу свободу. 

Не стріляй! 
Ти стріляєш у власного брата! 
Не вбивай! 
Я благаю, тебе не вбивати! 
Він - студент! 
Він повстав, бо не може терпіти... 
Бо не може у рабстві під нелюдом жити... 
Не стріляй! 
Він - студент! 
Він не є екстремістом! 
Він стоїть за свободу своєї Вітчизни! 
Він такий молодий... 
Тільки б жити і жити... 
Не стріляй! 
Ти ще можеш цю смерть зупинити! 
Ні... 
Ти вистрелив... 
Куля поцілила в скроню... 
Вся Вкраїна в молитві складає долоні... 
Відспіває Героя священник сьогодні 
І піде він до Бога в Небесную Сотню... 
Ти цим вбивством, солдате, зробив з себе ката... 
Відсьогодні весь рід твій навіки проклятий! 
Не пробачить тобі сеї смерті Вкраїна - 
Ти забрав її Гордість, найкращого Сина... 
Відлітає до Бога Небесная Сотня... 
Б'ють у дзвони церкви по всіх землях сьогодні... 
Україна в жалобі... 
Ллються сліз гіркі ріки! 
СЛАВА НАШИМ ГЕРОЯМ ВІДНИНІ Й НАВІКИ!!! 

23.02.2014 

Чуєш, Тарасе? 

 Поховайте та вставайте 
 Кайдани порвіте 
 І вражою злою кров’ю 
 Волю окропіте. 

Т. Г. Шевченко 

Чуєш, Тарасе? - Вже сурми заграли! 
Бачиш, Тарасе? - Вкраїна повстала! 
Слово Твоє нас кличе до бою 
Із ненависною злою ордою. 

Ми розірвали кайдани прокляті - 
Скинемо геть межигірського ката! 
Чуєш, Тарасе, як пісня лунає? - 
Це "Ще не вмерла" Майдан наш співає! 

Гірко, Тарасе... В сльозах Україна - 
Снайпер поцілив у вірменина, 
Що за свободу Вкраїни стояв... 
Як "Кобзаря" він натхненно читав! 

Боляче... Горе у неньки-Вкраїни... 
Куля знайшла білоруського сина, 
Двоє львівян у могилу лягли... 
Не вберегли їх ми... Не вберегли... 

Скільки ще буде смертей? - Я не знаю... 
Але рабів не пускають до раю! 
Чуєш, Тарасе? - Йдемо за Тобою! 
Слово Твоє нас кличе до бою! 

Смерть або воля! Ми будем стояти 
До перемоги! Настав час розплати! 

" І на оновленій землі 
Врага не буде, супостата, 
А буде син, і буде мати, 
І будуть люди на землі." 

10.02.2014 

А Львів мовчить... 

А Львів мовчить... 
Серпневий вечір 
холодним шаликом - на плечі... 
Тріпоче серце на долоні... 
І б'ється... б'ється крик у скронях... 
І сумно... гірко на душі... 
А Львів мовчить... 
Горнусь до нього, 
мов сирота... 
Усі тривоги 
йому віддати, залишити 
так хочеться, 
щоб знову жити, 
щоб знову вірити, любити... 
Та він мовчить... 
І... страх в душі... 
і біль... 
А Львів... 
нічні запалює вогні... 
чарує ароматом кави... 
і посміхається ласкаво, 
як мама... 
ніжно колисанку 
співає до самого ранку... 
І я, щаслива неймовірно, 
дрімаю в нього на колінах, 
немов дитина... 
хоч давно 
вже 
я - доросла жінка... 

26.08.2013 

Божевільна 

Боже... вільна... 
сильна?... 
сильна!... 
камнем біль на 
серце ляже - 
не заплаче... не розкаже... 
сильна... 
душу - на лахміття! 
лихоліття... 
лихо (ліття)... 
хоч би раз у небо - птахом! 
хоч би раз... у небо... 
плаха... 
не просити... 
не кричати... 
горда... 
сильна... 
божевільна... 
Боже... вільна... 

26.12.2012 

* * * 

Недолюблена... 
Недоцілована... 
Наче пісня - така недоспівана... 
В золоті кайдани закована... 
Непочута... 
Розбита... 
Зневірена... 
Птахом зраненим б'ється душа її... 
Полетіла б!... - 
Та крила поламані... 
Небо синє розтануло мріями... 
Біль на груди лягає каменем... 
Одинока... 
Самотність гадюкою 
в'ється в серці... 
Для долі - 
загублена... 
Розчарована... 
Вбита розлуками... 
Недоспівана... 
Недолюблена... 

23.02.2013