Ви, напевно, вже чули і бачили мурали Києва. А що ми про них знаємо?.. Хто малює ці шедеври? Як взагалі з’явилася ця ідея – розписувати великі сірі міські стіни?
Давайте розберемося по порядку.
Що таке мурал?
Мурал (англ. myral) – це слово вміщує в себе такі поняття як: розпис стін, фрески, стародавній наскальний живопис. Загалом − це малюнок на великій площині.
Не слід плутати «мурал» та «графіті», це два достатньо різних види зображень, особливо, якщо ураховувати історію їх з’яви.
Графіті (італ. graffiato) перекладається як «нашкрябаний». Тобто, маються на увазі малюнки, нашкрябані на стінах та скелях у давні часи. Нині ми звикли називати так зображення (здебільшого великі красиві шрифти), нанесені за допомогою балончика з фарбою. Іноді це пусті малюнки, зроблені задля розваги, а іноді можна зустріти справжні шедеври! Але… все це не виростало на цілу стіну житлового будинку.
Мурали малюють за допомогою водостійкої фарби та пензлів. Іноді художники більше надають перевагу балончикам із фарбою. Тут за справу беруться справжні професіонали! І не тільки з України, але і з інших країн, таких як: Польща, Іспанія, Австралія та багато інших. Цей напрям мистецтва на даний момент має більш фаховий підхід, ніж графіті, і створюється не за один день.
Минулої весни, біля мого будинку, приблизно протягом місяця малювали зображення під назвою «Турбота». Як я пізніше дізналася, автором є іспанський художник Ликвен. Деякі користувачі соціальних мереж назвали цей малюнок «Аватар». А мені він чомусь нагадує казку Екзюпері «Маленький принц». Можливо, через образ дівчини-квітки. (Адреса: вул. Братиславська, 12Б).
Автор: Liqen
Найбільший мурал у Європі з’явився у Києві за адресою: проспект Маяковського, 1В. Італійський художник створив зображення на 26-ти поверховому житловому будинку! Надихнув його на цей малюнок герб України, на якому написано «Воля», тому і сам художник, який представився як «2501», сховав у своєму зображенні це слово.
Автор муралу: 2501
Автор фотографії: Гео Лерос
Не можу не згадати і портрет дівчини, яка приміряє вишиванку. Мурал вражає своїми масштабами! Автор Гвідо ван Хелтен, австралійський художник, присвятив свій малюнок красі всіх жінок України. Зображення нанесено на стіну 16-ти поверхового будинку за адресою: бульвар Лесі Українки, 36А.
Автор: Гвідо ван Хелтен
На Андріївському узвозі також є вельми цікавий мурал. За словами художників, картина втілює образ непростого для України часу. Авторами цього малюнка є французький художник Жюльєн Маллан та художник із Севастополя Олексій Кислов, котрий відомий своєю творчістю не тільки в Україні, але й у США, Франції, Росії.
Автори: Олексій Кислов, Жюльєн Маллан.
Автором ідеї зробити місто Київ більш яскравим є режисер Гео Лерос. Ним було розроблено проект CityArt, до якого входили мурали будинків та фасадів, іменні лавочки. Гео Лерос залишив свій проект у приймальні мера міста Києва Віталія Кличка. Через деякий час йому зателефонували та запросили розповісти подробиці. Так і почали з’являтися в Києві перші іменні лавочки у парку Шевченка та перші легальні мурали.
Спочатку в місті було дібрано 40 стін для створення великих зображень. Це були арки у двори, паркани, будинки. Після цього перелік було подано у КМДА, на затвердження, аби жодне з обраних місць не виявилося пам’яткою архітектури. Тому більшість муралів у Києві є повністю легальними. Але є і нелегальні, як сказав сам Гео Лерос в одному з інтерв’ю: «Є два шляхи: шлях Бенксі та інших художників, які малюють без дозволу, і немає ніяких гарантій, що малюнок залишиться на стіні. Та законний шлях, коли ти обираєш стіну, домовляєшся з Адміністрацією, показуєш ескізи».
Гео Лерос також сказав в одному із своїх інтерв’ю про те, що хотів би створити піший туристичний маршрут по Києву, що починається від Ботанічного саду, повз Університет, потім Золоті ворота, Андріївський узвіз та до Набережної. Уже зараз, в Інтернеті можна знайти карту, де відмічено усі мурали Києва! А це вже говорить про те, що проекти мають успіх.
Класно одного вихідного дня вийти з родиною на прогулянку та ознайомитися з новітніми яскравими фресками, зробити фотографії на їхньому тлі, обговорити одне з одним, що кожен із вас бачить у тому чи іншому зображенні. Можливо, вам пощастить знайти мурал, що знаходиться у процесі створення, і поспостерігати за тим, як пишуться ці шедеври.
Це як відвідати велику галерею! А що може бути краще, ніж зробити це разом із близькими людьми?..
Думки киян
Здійснюючи опитування серед людей, я не зустріла тих, хто чинив би опір муралізму в Києві. Здебільшого кияни, навпаки, підтримують ідею зробити місто яскравішим, адже прогулюватися вулицями стає дедалі цікавіше.
Художник Володимир:
Чи доводилося Вам брати участь у створенні муралів?
- Так, я розписував інтер’єри.
Де можна знайти Ваші розписи?
- У Михайлівському Соборі, у правому боковому вівтарі, на другому ярусі, два моїх розписи.
Що ви думаєте про мурали Києва?
- Є цікаві, є не дуже цікаві. Найбільше мені подобаються роботи команди «Interesni Kazki». Один їхній мурал знаходиться на вулиці Стрілецька, 4Б, другий – на Великій Житимирскій, там зображено, як гідрі відрубають голову.
Студентка Анастасія:
- Я підтримую ідею з муралами! Вони прикрашають місто та додають яскравих барв у сіру масу будинків. Найбільше мені подобається мурал на арт-заводі «Платформа».
Чи бачите Ви різницю між графіті та муралами?
- Як для мене, мурал – це зображення у великому масштабі, розташоване на будь-якому будинку, легально. А графіті – це каракулі на парканах, причому не завжди красиві і не завжди пристойного змісту.
Фотограф Ірина:
- До муралів я ставлюся дуже позитивно! У місті дуже багато сірих і темних будівель, через різні погодні умови Київ часто здається досить сірим і нудним. Мурали ж додають барвистості, життя, натхнення! Кожен з малюнків несе в собі свою історію. Я багато читала про них! І взагалі, муралізм – це прямий приклад для молоді, що мистецтво – це круто та красиво!
Думка фахівця
І, нарешті, сам Гео Лерос відповів на мої запитання.
Як Ви обираєте місце для створення нового муралу?
- Шляхом скаутінгу по місту, вивчення трафіка біля стіни.
Який мурал у Києві з’явився найпершим? Як Ви знайшли художника?
- У рамках нашого проекту, робота присвячена Лесі Українці та її поемі «Конвалія», художника Гвідо ван Хелтена порадив інший художник – Финтан Магее, а також він зарекомендував нас.
Автор: Гвідо ван Хелтон
Автор фотографії: Гео Лерос
Хто купує фарбу та надає обладнання?
- Виключно меценати. За період існування двох проектів, з міського бюджету Києва не використано жодної копійки, і це дуже добре.
Якими фарбами частіше за все користуються художники?
- Різними. Одна половина користується «Paint Bucket», інша − «Sprey Paint».
Скільки часу та матеріалів витрачається на створення одного зображення?
- Складно сказати. Усе залежить від розміру стіни та якими фарбами користується художник. У середньому, на створення однієї роботи йде 10 днів.
Чи вважаєте Ви, що муралізм та графіті – одне й те саме?
- Ні. Графіті – це величезні красиві шрифти, а муралізм – величезні красиві картини.
Наразі, у Києві вже доволі багато різноманітних яскравих та не дуже муралів. Як думаєте, чи позитивно вони впливають на людей?
- Почнемо з того, що поняття «яскравих та не дуже» − це доволі суб’єктивно, і вважаю некоректним формувати питання у такому ключі. Щодо того, що комусь подобається одна робота, іншому – ні, це цілком нормально. Упевнений, що на людей мурали впливають позитивно! У всякому разі, якщо це викликає хоч якусь емоцію – це вже добре.
Ви якось сказали в одному з інтерв’ю, що маєте за мету створити піший маршрут для туристів, від Ботанічного саду, через Університет, Андріївський узвіз та до Набережної. На якій стадії зараз знаходиться цей маршрут?
- Це було сказано, коли був проект «City Art». Зараз ми давно переплюнули ці замисли. Весь Київ – це туристичний маршрут!
Які труднощі зустрічаються під час створення муралів?
- В основному, це спілкування із людьми похилого віку.
Чи виникали конфлікти із мешканцями житлових будинків при створенні зображень?
- Час від часу виникають конфлікти, але це частина роботи. Що потрібно робити – пояснювати та роз’яснювати.
Чи є серед муралів ті, які подобаються Вам найбільше?
- Так! Робота у Чорнобилі і робота на вулиці Саксаганського.
Чи замислювалися Ви над смислом цих зображень? Чи викликають вони у Вас якісь особливі відчуття чи спогади?
- Безумовно, кожна робота несе у собі сенс! Питання, подобається вона мені чи ні – це суб’єктивно.
І останнє. Серед художників багато іноземців. Ви самі знаходите їх та пропонуєте взяти участь у проекті, чи вони знаходять Вас?
- Вісімдесят п’ять відсотків знаходили самостійно, але зараз художники вже самі пишуть нам.
Автор: Надія Бабинець