«Трипільський сапет»

12 і 13 серпня 2017 року у мальовничому Трипіллі, неподалік Києва, відбувся перший драйвовий фестиваль української бардівської пісні «Трипільський сапет». Сапет у Трипіллі -- це особливої форми кошик, виплетений особливим формуванням напрямку плетива лози (дідусь вчив мене плести кошики, і я трошки розуміюся на тому). Так от, у сусідніх Українці та Ржищеві цей виріб вже називається інакше. У сакральному для українців Трипіллі є музей трипільської культури. А ще тут чудова акустика, пейзажі, світанки. Якраз тими днями відбувалися метеоритні потоки Персеїд, і певно уперше в житті мені так сильно відкрилися Небеса. Я неспроста про них згадала. Бо автор і організатор фестивалю «Відкриті Небеса» Едуард Драч був нагороджений призом «золотий сапет» за бездоганне виконання кобзарських пісень. 

Ідея ж і задум фестивалю «Трипільський сапет» належить актору і кінорежисеру Олександрові Ігнатуші, а допомогли йому у цьому якраз ми -- Едуард Драч і я, Оксана Яблонська-Севама та друзі з Трипілля і Халеп'я. 

 

Фестиваль поєднав виконання бардівських і кобзарських пісень та поетичних творів, майстерність оцінювало журі. Зібралися учасники та шанувальники творчості, гості з Києва -- поети Володимир Осипенко, Лілія Батюк-Нечипоренко, Тетяна Череп-Пероганич, художник-фотограф Роман Власюк, український вікіпедист Юрій Пероганич. Місцевих авторів представляли поети Микола Гриценко, Василь Трубай, Віталій Тарасенко

Фестивальне дійство відбувалося у гарних вільних розмовах і знайомствах. Кожен учасник прийшов не з порожніми руками, маючи умовний сапет творчості та ужинків до столу. Ми познайомилися, виконали твори, тоді обрали журі і відбулося конкурсне виконання творів. Спека доймала неймовірно, та ми трималися під наметом, який спорядили на початку фестивалю. 

Не зіпсувало фестивалю навіть те, що на початку гощення мене вкусила за язик оса, видко щоб не була дуже балакуча, а більше слухала інших. Симпатичні медики мене порятували і до кінця першого фестивального дня я справилася з набряком та змогла достойно представити свою творчість, себе і навіть свій університет. 

Вік учасників фестивалю необмежений, цього разу він був у діапазоні 4-86 років. Кожен учасник дарував свої книги у сапети для нагородження. Таким чином бронзовий, срібний та золотий сапети множилися ужинками творчості. 

Оксана Яблонська-Севама

Джерело: http://www.hvilya.com/...

Фотогалереяhttps://www.facebook.com/...