Головна

Вікторія Шевель — біографія

Вікторія Іванівна Шевель народилася 11 квітня 1976 року в місті Іванків Київської області, що на Поліссі. Закінчила медичний факультет Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. За спеціальністю: лікар - терапевт. Наразі перебуває на державній службі у Департаменті охорони здоров'я виконавчого органу Київради (КМДА).

Автор поетичних книжок: «У любові спокою немає» (2011), «Я хочу зливи» (2013), «Намистинка» (2016).

Учасник міжнародного поетичного конкурсу одного вірша про любов, присвяченого 90 ‒ літтю українського поета Миколи Євгенійовича Петренка «НАМАЛЮЙ МЕНІ НІЧ» та поетичного конкурсу гумористичного віршу «щыро безъ обенякивъ» – з нагоди 175-річчя виходу першого повного видання «Енеїди» Івана Котляревського (2017).

Друкувалася на сторінках «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (2015) та літературно-художніх альманахів «Скіфія — ЛІТО — 2015», «Скіфія — ОСІНЬ —2015»,  (видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», м. Канів). 

Автобіографічне

Батьки - Зінченко Іван Мусійович, 02.06.1951. Народився в селі Бенівка, Чорнобильського району, Київська область. В перші дні та поспіль був ліквідватором наслідків аварії на ЧАЕС, у звязку з чим здоров'я його підірвалося. Має статус ліквідатора першої категорії, інвалід 2 групи захворювання, пов'язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС.

Мати - Зінченко (дівоча – Соколовська) Олена Володимирівна, 24.01.1954, народилася в селі Ставрівка, Іванківського району, Київської області. Прабатьки матері - прольські дворяни з Лісовських-Пашинських (рід досліджено до початку 17 століття).

Рідна сестра – Зінченко Наталія Іванівна, 28.12.1979, трагічно загинула в 2003 році в автокатастрофі. 

Чоловік – Шевель Микола Миколайович, 16.08.1977, народився в селі Сеньківка Бориспільського району.

Син – Шевель Іван Миколайович 13.05.2014. Народжений в Києві.

Дитинство Вікторії Шевель проходило переважно на Переяславщині. Закінчила у 1993 році ЗСШ N 5 м. Переяслава-Хмельницького. 

Потім - НМУ ім. О.О.Богомольця. Після закінчення - інтернатура за спеціальністю терапія - з 2001 по 2002 - на кафедрі терапії НМУ Богомольця. Після закічення якої, з 2002 по 2008 працювала дільничним лікарем-терапевтом в Поліклініці N 3 Солом"янського району м. Києва. За сумлінну працю і свою відданність людям (це правда) нагородджувалася подяками від Солом'янського району, від КМДА. З 2008 році - держслужба в Департаменті…

Друкувалася:

  1. «У любові спокою немає» збірка поезій, мова українська та російська, 144 сторінки, Літературне агентство «ПЛАТО», 2011 рік.
  2. «Я хочу зливи!» збірка поезій, мова українська, 59 сторінок, ТОВ «Видавництво «Знання України», 2013 рік.
  3. «Намистинка» збірка поезій, мова українська, 88 сторінок, ТОВ «Гамазин» (Зелений Пес), 2016 рік.
  4. Літературно-художній альманах «Скіфія — ЛІТО — 2015», сторінки 237 — 242, поезії, мова українська та російська. Твори розміщено на  шести сторінках. Книга обсягом 300 с. Видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», м. Канів, 2015 рік.
  5. Літературно-художній альманах «Скіфія — ОСІНЬ —2015», сторінки 201 — 205, поезії, мова українська. Твори розміщено на п’яти сторінках. Книга обсягом 464 с. Видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», м. Канів, 2015 рік.
  6. Вісник міжнародного поетичного конкурсу одного вірша про любов присвячений 90 ‒ літтю українського поета Миколи Євгенійовича Петренка «НАМАЛЮЙ МЕНІ НІЧ», сторінка 227, поезія, мова українська. Книга обсягом 242 с. Видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», м. Канів, 2015 рік.
  7. «Антологія сучасної новелістики та лірики України», (проза, поезії, есеї, написані виключно у 2015 році). Твори українською мовою  розміщено на шести сторінках. Книга обсягом 484 с. Видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», м. Канів, 2016 рік.
  8.  Газети: «Медична газета» Київського державного медичного університету ім. О.О.Богомольця, 1994 рік, вірш українською мовою; «Вісник Переяславщини», 2003р., 2004р., 2005р. Вірші українською мовою. 

Займається благодійністю:

«А ще я регулярно беру участьв благодійних акціях (віддаю частину пенсії по інвалідності - це якщо я отримую 1200 грн, то половина – завжди дітям інвалідам, чи особливо дитбудинків, АТОшникам. ну, а потім, я в'яжу спицями чи крючком і продаю, щоб вижити».  

«Благочинністю допомогаю коли можу і чим можу. Проводила виступи перед одинокими жінками зі стардому Переяслава (я не скажу зараз як правильно називається), своїми землячками, минулого року, на День людей з інівалідністю, а також на св. Миколая у дитбудинку Переяслава. Навіть, наш місцевий телеканал транслював. Усі сусіди, хрещені дивилася. Тоді ми з чоловіком купили гостинців і жінкам одиначкам (це були книги переважно) - діткам - різні наброри творчості і книги, своїх колег на ФБ підійняла. Вони передали в дитбудинок дечого».