Осіннє

1.

Не така вже ця осінь і мила...
В ній немає тебе, не-ма-є.
У свій вирій здіймаюсь безкрило,
Щось важливе в житті втрачаю.
Жовте листя смутком під ноги.
Вереснево дощить тривога.
Хмари в небі - душі печалі.
Я без тебе себе втрачаю.

2.

Непотрібно знати де ти й з ким,
Не один - і вся тут арифметика.
Зморшечку ховаю під косметику.
Спогади з'їдає часу дим.
Ти мені пробач усе й повір - 
Я тобі лихого не бажаю.
Дві нові сивинки? Не зважаю...
І люблю, здається, до цих пір.

3.

Альфа і омега почуттів.
Осене, а він мене хотів...
Осене, і я хотіла теж...
От нащо тільки тримались меж?
Врізнобіч дороги пролягли.
Бути разом так і не змогли...

                        Тетяна Череп-Пероганич