Головна

Переклади Марії Слободяник

Адам Міцкевич

ДО САМОТНОСТІ

Самотносте, до тебе я біжу,
мов до води холодної у спеку.
Твої кристали дивні збережуть
чарівність хвилі, затінку безпеку.

Занурююсь повільно у думки
і мовчазну розпочинаю гру.
У хвилях непоборної ріки
я тілом захолону і помру.

Для мене ти – стихія, ти – глибока,
та морок на душі мені щемить.
Мов риба, сонця знов шукаю оком,
Із хвилі виринаючи на мить.

Височина чи глибина, в яких я зник?
Вигнанець не потрібен жодній з них.

 

Данте Аліг’єрі

«БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ»

«ПЕКЛО»

ПІСНЯ ПЕРША

Пройшовши пів життя за роком рік,
побачив я, що шлях обрав не кращий,
набрівши на жахливі чорні хащі,
на тридцяти п’яти спинивши лік.
Не можна описати і словами,
які між скель росли чагарники –
у темряві не видно і руки –
і цим пейзажем я ділюся з вами.
Не пригадаю, як туди потрапив,
отримавши смертельний переляк,
і як знайшов потому вірний шлях,
минаючи хижачі грізні лапи.
Я звідти втік, неначе із води
потоплений на берег виринає.
Ще на спасіння все ж надію маю –
тоді сказав собі: «До світла йди!»
І враз гепард постав переді мною:
худа фігура, шкіра вся плямиста,
мов у прикрасі з чорного намиста,
стояв той звір примарою сумною.
За ним у наступ лев пішов вороже,
штовхаючи до темряви мене,
звір жертву просто так не омине,
у спокої лежати вже не зможе.
Страхів не тане в серці синій лід,
іде за левом, хтива і голодна,
вовчиця, у змарнілості самотна,
і прокладає свій звіриний слід.

ПІСНЯ ДРУГА

Скінчився день, повітря обважніле
коричневими хмарами летить…
І я, сумний, спинився лиш на мить,
де ліс і два шляхи гірські темніли.
Всі звірі вже свої ловили сни,
лиш я один, готовий до страждання,
чекав на непросте випробування,
на виклики пекельної війни.
Прекрасні музи! Дайте вірний знак,
куди іти і що мені робити.
Вовків і псів, і поглядів сновиди
не знищити із пам’яті ніяк.
Вергілію, мій вчитель повсякчас,
у тебе я прохаю допомоги,
хай стежка потойбічної дороги
у цій мандрівці поєднає нас.
Та, хто мене живого в пекло кличе –
прекрасний янгол, світлооке диво,
сумна, весела і велична діва –
всього життя кохання – Беатріче.