Жінка-УКРАЇНКА

І якщо вже ми засвіт встали       

                     Засвіт встали козаченьки
                  
                             Українська народна пісня

1

Ріки століть

Ріки століть грізними водами збурені,    
Задимлений берег, обагрена течія.
Зупиняють знову Крути з Батурином
Знавіснілу орду на війни приречену.  

Світ здригнувся, хитнувсь планетами,   
Задимлений ранок, обагрені далі…
На шмаття розірване небо ракетами, 
Сирени тривог підступно зухвалі.         

Недоармія варварів доморощених,
Заблукавши ще в княжих століттях, 
Блудить досі криваво, не прощено
Світом, армія позору із підворітні

Та приміряє на себе чужу Історію,
Що з руїн піднімається мурами
Літописних націй нескорених…
Ріки століть водами грізно збурені.    

9 травня 2022

2

Історії рокована оскомина

Стіни століть у тьмі кривавій.
Історії рокована оскомина:          
Злодійство потворно величаве,
Що піднялось з боліт Московії

від Каїна підлотою замулене.                                   
Не вперше, відтепер востаннє       
зловісним захиталося минулим
перед Тими, що засвіт встали.    

Ця жалюгідна нелюдь безіменна,
Прикарманена (без шансів),
І безупинно, і благословенно            
Западись у болота мокшанські.

22 квітня 2022

3

І якщо вже ми засвіт встали

І якщо вже ми засвіт встали,
Недремні, непримиренні,    
Живі і мертві, міцніші сталі,
Глибини пам’яті сокровенні  

підняли вогненною лавою               
зневаги, ненависті і горя,
під омофором Слави        
(куди тим Гоморрам),                                      

де не буде пощади нікому.
На вселенському полі брані
Канонада грізного грому –
Життя відчайдушні грані.       

Під ратну сурму закличну
В небуття іде тать лавиною.
В Перемоги грізне обличчя,
Ніхто вже її не зупинить.

2 травня 2022

4

***

Рашистська нелюдь, тремти
І знай: тут тобі й край.

5

***

Долами, долами, додому, додому…
Від роду до роду                                    
Весна прослала смарагдові килими
Від заходу і до сходу
під ратні звуки сурми,
заквітчала дороги народу,
білим цвітом убрала
при лузі червону калину, 
що хвилювала, берегла і будила,
Тих, що засвіта встали
й зажурилася тими,
для кого ця дорога остання.

О, будьте прокляті вороги!

З поля битви вселенської
Ті, що засвіта встали,
повертаються, як Боги,
де на них уже зачекались
Перемоги  плуги.

23 квітня 2022

6

***

Захід сонця, залитий золотом
Так самісінько, як і вчора
Блискавками ракет розпоротий,         
Ніч зшиватиме ниткою чорною.

І до ранку яке вже там спати,            
Сирени тривог зловісні, ще ті...
Йде війна за законами Спарти:
Або зі щитом, або ж на щиті.

Під прицілом обстрілів нових,
Під нелюдською глибою суму                  
У хвилини продиху знову                                            
Я про тебе, далекого, думаю.

Ночі всі кінчаються ранками,
Ворогам усюди одна дорога.
Ще піднімуть рідні світанки
Сонця щит – щит Перемоги.

30 червня 2022

7

***

Земля випалена під трави,
Чорна лінія горизонту –              
Начертання звіра* криваве
На останній лінії фронту.

Між боями, під канонадою
Апокаліпсиса диявола
Я тебе, далекого, згадую,
Давши волю своїй уяві.

І невидимі, й застережені
Всі слова твої – оберегами                    
Набувають сили безмежної,
Десь між альфою і омегою.

Накривають вали вогненні
Обереги твої  – розради… 
У горнилі війни спасенно                         
Я тебе, далекого, згадую.

* Антихристова печать

6 -7 серпня 2022