Жінка-УКРАЇНКА

Марущак В.І. В'язочка казок, казки для дітей дошк. та молод. шк. віку українською мовою / В. І. Марущак. – Миколаїв :Видавництво «ФОП Швець В. М.», 2018. – 52 с.

Багато казок мають свого автора, тобто їх складає не народ, а конкретна людина. І такі казки називаються авторськими, або літературними. В авторській казці, зазвичай, події відбуваються в чітко визначеному місці, тобто є часткою реального життя, усталена композиція (традиційні зачин, кінцівка, повтори), переважно щасливий кінець (добро перемагає зло).

Отже, літературна казка – це авторський прозовий чи віршований твір, заснований на фольклорних джерелах або цілком оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

В українській літературі казки писали знані майстри слова: І. Франко, Леся Українка, Дніпрова Чайка, В. Симоненко, Н. Забіла, П. Тичина, А. Шиян, М. Пригара.В. Нестайко та ін. Із зарубіжної літератури нам відомі казки Г.К. Андерсена, Ш. Перро, братів Грімм.

Складаючи свої оригінальні казки, миколаївська письменниця Віра Марущак спирається на кращі зразки народної творчості, черпаючи із цієї живильної криниці і мотиви, і мудрість, і сокровенні повчання української етнопедагогіки – ментальну специфіку українського етносу.

Тематика її казок досить різноманітна. Казкові оповідання Віри Іванівни відзначаються глибоким ліризмом, яскравими психологічними характеристиками героїв, багатством художньо-стильових засобів зображувальності, цікавою алегоричністю. Вони багаті на приклади уснопоетичної творчості, адже письменниця дуже часто пересипає свої казкові розповіді прислів’ями й приказками. Так, наприклад, у казці «Чарівний віник» зустрічаємося із цілою низкою народних прислів’їв, які авторка вклала у вуста свого героя – мудрого дідуся: «Знання потрібно мати в голові», «Яка пшениця – така й паляниця», «Оце тобі хліб і ніж – бери та ріж!», «Найсмачніший хліб од свого мозоля», «Будеш трудитися – будеш кормитися», «Роботящі руки гори вернуть», «Праця людину годує, а лінь марнує».

Домінуючими темами її казок є любов до отчого краю, до природи,до братів наших менших – тварин і птахів, до навколишнього світу. Письменниця не тільки оспівує красу довкілля й розповідає про його користь для людей. Вона у своїх казках закликає дітей любити природу, повчає їх бути бережливими, уважними і небайдужими до чужого горя й негараздів.

На думку письменниці, жити серед природи – це не тільки потреба користуватися її готовими щедрими дарами. До всього, як зазначає у своїх творах казкарка, потрібно прикласти руки. І це єпровідною ідеєю більшості казок Віри Марущак. Так, наприклад, у казці «Зернятко» маленька дівчинка щоденно трудиться,годуючи домашню птицю, і дає шанс прорости зернятку «тоненьким стебельцем». А у казці «Хоробрі пташки» Бог Махута став на захист дерев – вічнозелених лісів Нової Зеландії, що потерпали від руйнівної дії шкідливих комах. І знайшов для них рятівників – маленьких, однак дуже трудолюбивих пташок Ківі. З того часу ліси ожили, а пташок Ківі люди стали називати «новозеландськими символами». Або ж казочка «Рижик» про маленького безпомічного котика, якого порятувала небайдужість і турбота дівчинки Лізочки. Тим самим письменниця стверджує, що природа – це значно більше, ніж тільки краса й розваги – це середовище, в якому всі ми живемо і повинні один одному допомагати.

Авторка піднімає у своїх творах важливі теми: повага до батьків – «Батьківське гніздо», пробудження людської доброти – «Казка про соловейка», міцна дружба – «Зимове свято», співпереживання – «Зайченя».

Варто зауважити, що в казках Віри Марущак діти виступають не пасивними невихованими глядачами всього того, що відбувається навколо, а є учасниками подій, помічниками дорослих, рятівниками тварин і природи.

Стосунки між персонажами своїх казок вона будує на основі мотиваційних вчинків персонажів, щирої приязні й взаєморозуміння. Яскравий приклад – дружна підтримка їжачка у казці «Їжачок-школярик», колективна злагоджена праця мешканців лісу під час прикрашання новорічної ялинки у казці «Зимове свято», порятунок зграєю гусей знесиленого птаха у казці «Гусачок із пошкодженим крилом».

Казкам Віри Марущак властиві ліризм і динамічність. Адже така емоційна рухливість сюжету допомагає читачеві краще сприймати зміст прочитаного твору.

І хоча її казки відрізняються темами і формою, головна думка у них – подібна. Усі вони славлять такі чесноти, як розум, кмітливість, доброзичливість, працелюбність, милосердя і засуджують ледарів, брехунів, хитрунів і хвальків.

Кожна книжка розпочинається з обкладинки. Художник Світлана Шатня зробила її яскравою, сонячною. У вікно вривається сонце, воно своїми променями зігріває усе навколо. І, в першу чергу, котика, який вмостився на підвіконні. «В’язочка казок» це перша ілюстрована цим художником книжка. Вийшла вона яскравою, барвистою. Малюнки надають тексту динамічності та емоційності, допомагають маленьким читачам якнайшвидше і якнайглибше зануритися у чарівний світ казки. Світлана Шатня своїми малюнками не лише ілюструє текст, а й допомагає дітям формувати образне мислення.

Тож, якщо хочете пірнути у чарівний світ казки, поспішайте прочитати збірник казок Віри Марущак.

Галина Запорожченко,
поетеса, освітянка, завідувач кабінету
навчального «Освіта Миколаївщини» МОІППО