Жінка-УКРАЇНКА

Молитва  за  людей

О,Боже мій милий!
О,Діво Маріє !
Врятуй від загибелі,помсти і зла...
Додай,Боже сили,хто оре і сіє,
Хто довго хворіє-дай  сонця тепла.

О,Мати Всевишня!
Ми  -  твої   діти,
Прости і торкнися моєї руки,
Бо суджено всім на землі твоїй жити,
В молитвах скидати із себе гріхи.

Зведи очі в скорботі на нас- не гнівись,
Бо віримо ми в справедливість твою,
В кожного доля тернова- молюсь,
І перед образом твоїм стою.

О, Мамо Маріє!
Ти  -  моя святість,
Ти -  моя віра у правду й добро,
Неси в кожний день мені свою радість,
Свого одкровення пречисте чоло.

В сльозах і любові тримаюсь на світі,
У доброму слові,у теплім привіті,
Світлом хай сяє з очей твоїх синь,
Буть нам до помочі завжди.АМІНЬ.

Молитва  на  щодень.

О,Боже Всесильний !
Дай нам світанок,
Чистий і світлий, як промінь роси,
Щоб з нього вийшов чарівний ранок,
Небесно-прозорий,дзвінкої краси.
До нього торкнеться пташиний голос,
І випаде яблуком сонячний день.
Потягнеться вгору пшеничний колос,
І світові скаже:-Добрий, вам,день!

Хай славиться,Боже,цей день під тобою,
Хай світиться сонцем і сяє  дощем,
Хай буде у ньому і радість й розлука,
Накрий нас від болю любовним плащем.
У кожному дні бережи від спокуси,
Учора й сьогодні і завтра прилинь,
Ранковим цілунком зігрій наші душі,
У кожному дні буть з нами. АМІНЬ.

Руслана Кореновська-Марич
Пяченце. Італія. 2011.

ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ…

Я вірую сама собі,
Я вірую собі й тобі,
Що все найкраще буде з нами,
Погане все піде з літами,
Їх не вернути вже тобі,
Я вірую сама собі...
Тим дням буденним, без прикрас,
Ще буде їх в житті багато,
Несе їх ніч в своїй журбі,
У кожного ще буде свято,
Я вірую собі й тобі...
Ще – сонцю, небу і пташині,
Я усміхаюся дитині,
Найкращій, чистій, як сльоза.
Вростаю серцем в юну душу,
Бо я збагнути її мушу –
А наді мною
Вже гроза...
І проростає
моя віра,
Де серцем
Прикипіла я...

***

Надій у мене є багато,
Мета у мене не одна,
Щоб кожний день,
Неначе свято
Зустрів мене
Біля вікна...
Надією живу і мрію,
Щоб діти були не самі,
Поміж людьми
Їм в серце зерна світлі сію,
Щоб проростали із пітьми...
Щоб вірили в добро і казку,
І правди сіяли вінок,
Щоб віддавати вміли ласку,
Щоб пісню вели у танок.
Надій у мене є багато,
Та друзів більше хочу я,
Рости піснями, моя хато,
А за столом моя рідня.

***

Любові чистий промінець,
Поклав початок і кінець,
Моїм надіям, сподіванням,
Всім помислам, моїм бажанням.
Нескінченим життя моє
Буде літами аж допоки,
Любов в мені живе,
Дає найбільше сили, кращі соки
Віддам найкращим я літам.
Нескінчений цей світ любові,
Так хочу, щоб у кожнім слові,
Відчути серцем хоч краплину
Її тепла, бо я ж ЛЮДИНА...
І стукає у скроні знов
МОЯ ЛЮБОВ... ТВОЯ ЛЮБОВ.

2002 р.
 

ВІЗЬМІТЬ  ТЕПЛА...

Як у моїм,так в кожному житті,
Є плач у радості,є плач у горі,
Є десь журба і в»ється сум затій,
А є й пісні святкові в моїй долі...
І пам»ять набирає,як весна,
Цілющі соки в кожнім дні прожиті,
А очі й серце до самого дна,
В земну красу вбираються щомиті.
Вбачаю в людях єдності вінок,
Де кожна квітка зіткана з любові,
Де кожного в минулому дзвінок,
Покликав у незайману дорогу.
Де кожне перше слово зіткано з тепла,
Що зігріває й по сьогодні мову...
О,світе мій!...Якби лиш я могла,
Якби зуміла плакати й сміятись,
Тугу навік спалила б я до тла,
З брехнею стала б я змагатись,
Я біль руками б розгребла,
А горе вигнала б із хати,
Я би розтерла всі нещастя,
Я б землю всю перекопала-
Лише б вночі бабуся Настя,
Без бід і сліз спокійно спала...
Лише б навкруг щасливі діти
Зростали в злагоді й любові,
Десь сиротам у білім світі,
Бракує ласки в кожнім слові...
Візьміть із рук моїх тепла,
Воно зігріє всіх до крові,
Бо я заплакати смогла,
Від болю,радості й любові.