Олена Білоконь (народилася 3 березня 1979 року в селі Коритня, Монастирищенського району, що на Черкащині) – заслужена артистка України.
Я справжня українка, а тому люблю пісню. І співаю, здається, з колиски. Бо маю напрочуд співочу маму. На сцені сільського клубу в невеличкому селі Коритня, що на Черканщині, мене ставили на стільчик щоб була на рівні мами, і ми починали співати. Мама альтом, а я підспівувала. Потім наша родина переїхала в Лубенський район, село Ісківці – і там сусідські бабусі розказували мені казочки, на яких я виховувалася. А ще бабусі діставали зі скрині старі – старі народні костюми, в яких я і виступала.
Україна – це земля на якій я народилася, земля талановитих, щирих, працьовитих людей. Серед усіх земель, моя найкрасивіша, знана у всьому світі, прославлена письменниками, поетами, художниками, артистами. Велика історія славного українського народу. Я несу до нього пісню, у якій є генетичний код нашої нації. Україна – це моя родина, це ота зернина, що дає життя. Впевнена, що саме тут маю бути корисною. Добрими справами, піснями і втіхою поділюся, бо розділені з друзями, вони помножаться сторицею, засіються радістю й зійдуть натхненням і щастям. Голубе тут небо, золоте колосся, голубі тут води, сонце золоте.