Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Лілія Ніколаєнко
Лілія Ніколаєнко — автобіографія
Лілія Віталіївна Ніколаєнко народилась 28 травня 1988 року в смт Теплик Вінницької області.
За освітою – юрист. Працювала на державній службі. Нині – вишивальниця.
Пишу поезію і прозу.
Автор двох збірок: «Солов’їна пісня», «Меч и роза»;
Лауреат конкурсу «Золотий Тризуб»;
Публікувалась в численних колективних збірках, антологіях, журналах.
Лілія Ніколаєнко: Я – українка і душею, і серцем
Я – українка і душею, і серцем. Моє коріння є і на Поділлі, і в Карпатах. Вірю, що у нинішній важкий час Україна вистоїть і розквітне у вінку вільних народів. Бо лише тоді можна збудувати міцну державу, коли уже сформована свідома і патріотична нація, а наразі наші здобутки досить великі і це лише початок! Єднаймося!
Поезія Лілії Ніколаєнко
***
Останній вірш. Думок гарячий біль.
Палац вітрів зруйнований прозрінням.
Душа вагітна тишею безсиль.
У серце ж без гріха – летить каміння.Останній грім розірваних небес.
У літерах-дощах – печальна сповідь.
Не прийме жодна із твоїх адрес
Дарунку запізнілої любові.Останній Рим ілюзій упаде.
І винесе сумління грізний вирок.
А спокій... Не знайду його ніде.
Та відпущу рядки в далекий вирій.Останній лист у вічність – епілог,
Тускніє дрібно-зоряний мій почерк.
Не буду я у списку перемог.
А ти не вчиниш цей блаженний злочин.
***
