Андрій Мовчан щодня приходив на Майдан на кілька годин і шукав, кому й чим допомогти. Так було і сьогодні вранці. Приблизно з 9 ранку до 10-ої він обходив барикади й запитував, чим може прислужитися. О десятій ранку він повернувся у табір ДемАльянсу на Майдані Незалежності. Що було потім, ми ще не з'ясували...Напевно, він поніс на барикади води чи харчі, як робив це щодня. Після 11-ої Андрій перестав відповідати на телефонні дзвінки... В обід його знайшли просто розстріляним – кілька вогнепальних поранень, що не залишали найменшого шансу вижити...

Андрій Мовчан працював у Національному театрі ім. І. Франка майстром сцени. Був дуже м'якою людиною. Комусь із друзів за вдачею він нагадував іграшкового ведмедика. Говорив тихо і небагато. Проте любив пофілософствувати. Такий завжди був замріяний. Захарченко!!! Андрій Мовчан не становив жодної загрози нікому, досить брехати! У нього не було не лише зброї, а й засобів захисту! Ну, не войовничим був Андрій, розумієте? Подивіться його фейсбук-сторінку. Слідчі можуть відстежити його телефонні дзвінки, пошту, контакти – не було там нічого, ані слова, щоби становило комусь загрозу.

Зі сторінки в Фейсбуці Igor Stokoz 

ОЛЕГ УШНЕВИЧ

Про Олега Ушевича розповідає, врятований ним учасник тих кривавих подій:

«18 лютого я стояв з щитом у першому ряді, коли «мєнти» пробували прорватись зі сторони Хрещатика (від Європейської) і тут нам перед щитами вибухає газова граната, і щоб менше її вдихати, я опустив голову вниз. Перше, що я побачив, це те, що вже граната закотилась під мою ногу, я встигнув вигукнути «Відходьте!», і втратив свідомість від вибуху. Наступне, що пам’ятаю це те, як я лежу на землі і всі мої штани горять від коктейлю, який кинули «мєнти», а наді мною летять кулі. І саме в цей час з’явився Олег, який під кулями, без бронижелета витягнув мене і не дав згоріти чи бути добитим «Беркутом».

А 21 лютого я знахожу його фотографію серед числа загиблих… Хоч я і знав його всього-нічого, але він став для мене ріднішим ніж більшість членів моєї родини», – розповідає тернополянин Олексій Воронцов.

Перед від’їздом до столиці, Олег на своїй сторінці в соціальні мережі написав, що боротиметься  «Не за Європу, не ПРоти чи за когось конкретного, МИ БОРЕМОСЬ ЗА ЇХ МАЙБУТНЄ». До цього посту додав фото з маленьким сином… “

20 лютого 2014 року у 17-ій лікарні міста Києва від вогнепального поранення помер волинянин, член ВО «Свобода» з Ківерцівської міської організації Волинської області Мойсей Василь Михайлович, 23 березня 1992 року народження.

Василь Мойсей приїхав на Майдан у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Був щирим патріотом, націоналістом. Мріяв про гідне майбутнє для своєї країни. Навчався в Університеті розвитку людини «Україна» у місті Луцьк на 4-му курсі.

На Майдані у Києві загинув мешканець Великої Кам’янки Коломийського району.

Перші втрати на Коломийщині.  Ігоря Ткачука розстріляв снайпер на столичному майдані. Йому було 39 років, у нього залишилося троє дітей 1996, 2002 та 2013 р.н.

Ткачук Ігор Михайлович, 1975 року народження поїхав до столиці 18 лютого, а сьогодні його вбили.

Про трагедію сільській раді повідомив координатор майдану. Тіло знаходиться у готелі, на третьому поверсі.

Джерело: http://kolomyya.org