«Іду до волі!…»

Іду до волі!..
Іду тернами!..
Поглянь, наш Боже,
А що ж це з нами?
Чи лід чи камінь,
Чи морок сірий,
А душу дав ти 
Нам ніжну, й білу.
А може в когось 
Її немає…
Тому і гірко, 
Тому страждаєм.
Терни – колючі,
Сліди – червоні
Рушник-дорога
Лише з любові…
Пшеничне літо,
Калини осінь,
І весна прийде,
Відкриє просинь.
Іду до волі,
Іду тернами…
Помилуй, Боже!
Ти ж завжди з нами!.

21.01.2014, Людмила Яцура