Жінка-УКРАЇНКА

Треба півжиття було прожити,
Щоб відкрилась істина гірка:
В себе вдома ми - нерідні діти
Як в чужого батька-пияка.
Того, що припхався в нашу хату
І свої закони встановля.
Хоч він і приймак , та наша мати
Ще й йому народить немовля.
Будем нишком по кутках сидіти,
Бо розперезалася "братва".
Разом рідні і нерідні діти.
Мамо!Не мовчи, поки жива!
Будь у своїй хаті господиня
І себе ганьбити не давай!
Перед приймаками на коліна
Ненько-Україно, не ставай!

Тетяна Іванчук