Жінка-УКРАЇНКА

* * *

Ритми повітря -
Дихання, звуки
Навіть стрясання землі -
Рухають вітром
Всесвіту руки,
Ми тут частинки малі.
Носить нас світом,
Часом піщаним,
Ми летимо в ритмі зір.
Десь плачуть діти,
Десь - свічка тане
В головах дідика з гір.
Небо пульсує,
Дихають трави
Камінь записує дні...
Гори все чують -
В плеса заплаві
Зріє лиш сила на дні.
Хто нині згаснув -
Вродиться завтра,
Визирне зірка нова.
В нас більше часу -
Ліс шепче мантру,
Я навіть чула слова.

29.01.2014

 

* * *

До сльози ще півподиху є -
Не заплачу, хоч біль ще жиє
Там молочний туман аж до ніг,
А там падає, падає сніг...

Від морозу свіжіє душа,
І затягнеться слід від ножа,
Смеречиною пахне - терпка,
Хрестик мідний затисне рука...

Від біди хтось мене застеріг -
На вчорашню сльозу впаде сніг,
На колишнім камінні - квітки,
Розступіться, солені гадки.

Лиш біліє чистіська зима,
Їй я душу відтворю сама -
Най лікує з плечей і до ніг,
І най падає, падає сніг.

28.01.2014

* * *

Обведений колом
Твій світ сиво-чорний,
А мій - цілі гори,
Лиш душу розгорну.

Ти захист придумав,
І викреслив зірку,
І мій світ розрунтав -
Так, то було гірко.

Та вистачить сили
Тебе не впустити -
Вже хмари поплили -
Мут снігом родити.

Я сніг цей розтоплю,
Вогню маю крішку.
В сльозі гнів утоплю,
І випалю свічков.

І скапайси, злобо,
По травах-по скалах,
Мені в світлі добре,
Тут біль - просто спалах.

Ти сильний, напевно,
Та страху не маю,
Іди собі - щезни,
І вже не шукай ми.

26.01.2014

 

* * *

І студінь береси -
До серця си ближит,
І лютість не спреси,
Сльоза руку лиже.
Так сковує землю -
Шо гет не до жарту,
Зима снігом стеле
А я кладу ватру!
І сніг відступає,
По крокові в гори,
А свічка стікає,
З долонев говорит.
І вступитси холод,
Хоть близитси нічка,
У битві навпопад
Ти з ледом, я - з свічков

26.01.2013

 

* * *

Чешу косу серед лісу,
Зразу й заплітаю,
Гострит зуби лютість лиса -
Д'собі не пускаю.

В моїм світі - я газдиня,
Сила у волоссі,
Пливе думка моя синя,
"Не спиняй ми", - просит.

Коник буйний мій від гриви,
Хоть і бистрі ноги,
Набирає хвоя сили,
Сивіє від того.

Чешу косу-чешу косу,
Туго заплітаю,
За собою силу носю,
Лиш не відкриваю

21.01.2013

 

* * *

До гори гора з погарця
Вип'є на "дайбоже",
Чи ця сила сама здасться?
Всєке бути може...

Ходи, сило, прийди, сило,
Хочу тебе чути,
Світ докола правда милий -
Лиш би то збагнути.

Би відкрити людим очі -
Кольори вказати,
Є такі, шо знати хочут,
Єк їм показати?

Роди, дівчи, світло в собі,
Дай єму світити,
І по твоїй, по подобі
Другі мут любити -

Вни полюблют сиві гори,
Навіть скоро може...
Чуй, гора горі говорит -
Певно, вже ворожит.

З недопитого пугарця
Скапало червоним,
Твоя сила чудом здасться,
Або й дивом повним.

Заплітає дівка косу
Із гілок з травою -
Десь потихо сич голосить,
Сила йде горою

21.01. 2014

 

* * *

Світе, холодно, світе, гублюся -
Обійми мене - лячно тулюся...
Обійми мене - вечір близиться,
Хоч і гірко так, а не схлипнеться.

Сивим поглядом з гір підтакують:
Не морози ці так відлякують,
Не морози ці і не присмерки,
Обійми її - зорі вимеркли...

Темно робиться - думка губиться,
Я до рідного лиш голублюся,
Лиш до рідного - в душу гріюся,
Так нам затишно - як обіймемся...

21.01.2013

 

* * *

Чорна гадка - перша мітка:
Сокотиси, душко -
Передерта ніч-верітка
Не пускає в лужко.

Йой не спитси - йой тривожно,
І не гріє ватра,
Си ківає думка кожда:
Шо то буде завтра...

Я на травах сни настою -
Стане голосити.
Лиш під образом постою,
Щиро му' просити:

Най крізь ніч тікає напасть,
Най щєзає, темна...
Гірка думка - дивна слабість,
Але й ця перейде....

20.01.2013

 

З циклу "Молоденька мачуха"

На калиноньці дві ягодоньці,
Одна нині впаде,
Не плетіт вінок ви товаришці,
Поки сонце зайде...

Єк не той-не той під вінец веде -
Біжи-не спиняйси,
Ти ступай лиш там, де роса паде -
І вже не вертайси.

На калиноньці та й ягідочка,
До раня відпаде -
Утекла-втекла наша дівочка -
Хто її вже найде...

(за новелою Марка Черемшини
«За мачуху молоденьку!»)
19.01.2013

 

* * *

Червонитси квітка -
Не даєси рвати,
Проростає звідки -
Не тобі питати...

На скалу - на брили
Нависає хмара,
Може й оку мила -
Та не твоя пара.

А черлена чічка
Розсипає росу -
Палахтит - єк свічка,
Ходит ранок босий...

Вогнєної ружі
Не бериси рвати -
Бо колюча дуже,
Будеш банувати...

19.01.2014

 

* * *

"Не йди у ліс, там водяться вовки,
Там хвоя гостра, там глибокі нори", -
Мене спиняє розум і чутки,
Але я піду - ти це знаєш добре.

Гніздує птаха в дереві сухім -
Не потривожу, обійду я боком,
Щебече сойка - майже відповім:
- Ну, попилєнко - ця ріка - глибока?

З сорочкою скидаються страхи,
Вода холодна душу полоскоче,
Тікає ніч - ховається в верхи,
Виходити на берег - ой не хочу...

18.01.2013

 

* * *

Жменя піску,
Жмуток трави
І зовсім трохи спокою,
Скинеш луску,
Сни - з голови,
Коси розправиш рукою...
Ніби стріла -
Папоротник -
Коле зсередини землю
Хмуриться мла,
Спить чагарник,
І серед ночі .. так тепло.
Пахне сосна,
Чути сову,
І так смакує брусниця,
Майже весна -
Лісом пливу,
Солодко в думці... Не спиться.

18.01.2014

 

* * *

Вколисати?
Віддам тобі свого спокою,
Хочеш спати?
Тривоги рукою заслоню,
Сни підходять -
Зайдеш у них, ніби в воду,
Просто водять -
Пускають в свою прохолоду.
Спи, гай спи...
Сила моя тобі прийде,
Сниш серпи -
Ними стинаєш ти кривду..

спи-усни...
зірка блискоче лускою..
від весни
ти так хотіла спокою,
баю-бай
спокою було замало,
не питай
як тебе ніч вколисала...

16.01.2014

 

* * *

Ти не знаєш, хто тут гніздував,
Чий пташок пролупив сиві яйця -
Цю шкарлупу і звір не чіпав,
То і ти, добрий будь, не питайся.

Як заходиш у простір не свій -
Не шукай випадкових розгадок,
Захищайся від звіра, чужий,
І тікай - це на всякий випадок.

Щось насупився хвоєю ліс,
Вільхи лапи сховав під туманом...
Сивий змій під колоду поліз,
Колихнув стебелистим оманом...

16.01.2014

 

* * *

Ти відснивси, темний смутку,
З вечора до раня..
Десь в души, в її закутку -
Червоніє рана...
Ну всідайси, моя думко -
Вже-с відголосила,
Вийде в небо ніч-чаклунка,
То й прибуде сила.
І зашепче біль смерека,
Затріскоче ватра -
Де та сила, чи далеко?
Завтра, дівчи, завтра...
Ти відснивси, ти відмучив,
Уступиси, темний -
Бо лиш душу поблавучив,
Та її я верну.
Срібна зірка, сиве зілля,
Синя порожнеча -
Розступися, ночі гілля -
Не кричу й не шепчу...
Хто відснивси - най пускає,
Не тримаю злости,
Ніч гілками лиш хитає -
"Будь спокійна", - просит...

16.01.2014

 

* * *

За димом-за димом
Звіваєси з ночі,
За сивим, за сивим
Зажмурюю очі -
Темніє-темніє -
Бере шос за душу,
Кугут ше не піє,
Я слухаю - мушу.
За лісом, за чорним
Трава сни хитає,
До дуба си горну -
Поради питаю.
За димом-за димом
Тікай, чорна гадко,
Іду відси. Зимно,
Ховаюси в хату...

15.01.2014

 

* * *

І на скрипці-на скрипці -
Як почують - що буде?
Грають двоє щасливців,
І най слухають люди.

На горі потемковій
Аж притихли смереки,
Дві крилаті любові
Грають - чути далеко.

Най летить попід хмари,
Най зірки розколише -
Перша скрипка. До пари -
Друга грає-як пише.

І ні вітру, ні снігу -
Чорна ніч найчистіша.
Двоє лісом побігли -
Щастям зоряним дишуть...

15.01.2014

 

* * *

Прокинуся - і вийду просто в дощ,
Хай вимиє мою засохлу сутність,
Я - спраглий до води і сили хвощ,
Який тремтить - він згадує присутність.

Я подихами питиму грозу,
І пальцями, як коренями, землю
Погладжу. І свій панцир прогризу,
Я - хвощ. Дивись - вростають мої стебла.

... Вогонь з водою небо поділив -
За блискавкою збігли ситі краплі,
Бреду водою, шаркає наплив -
Покладе поза шию вільха лапу...

12.01.2014

 

* * *

Ой щемить -
ніч верети стеле...
хтось не спить -
на душі так тепло.
ой - туман -
у нічному світі,
місяць-пан
аж горою світить.
ой - роса -
сивіє, студена
ну, коса,
розплітайся, темна.
ой зірки -
висипані зерна,
мой, дівки,
хто роки ці верне?...

11.01.2014

 

* * *

Не чути снами - тремтять повіки
Лиш погляд жінки на чоловіка,
І тиша-тиша, любові плескіт
Нам темно й добре, твій подих-лоскіт -
Так ходить щастя - тепер я знаю,
Між нами ангел старий сідає
Загорне в крила - і вже спокійно,
Лиш з неба зірка паде повільно,
У леті й гасне - здійсниться думка -
Жевріє ватра - вчорашня любка,
Тебе обійму -як свою душу,
Так скоро дніє - вставати мушу...

09.01.2014

 

* * *

Тепер ти моя погода,
Бо падаєш з неба в душу...
Ти знаєш - багато годна,
Та й видиш - така, бо мушу.

Я чую тебе душею,
Хоч зором не знала зроду.
Ти кажеш: "Зірками встелю
Тобі серед плеса воду".

Я так тебе люблю, тату...
Ти сночі так довго снився...
А з неба лиш сніг лапатий -
Напевно, ти з хмар спустився...

09.01.2014

 

* * *

А до ранку минаюся в снах -
Зріє, повниться мрія солодка.
Цей ожиннник, я - впійманий птах -
І сліди у глибінь - певно, вовка.

На кавалки розколеться ніч -
Вже пристигла і капає соком -
А у теплих, зворушених свіч
Воском піде сльоза з мого ока.

Ця спокушена ніч не засне -
Буде в зірки про долю питати...
- Чи то правда - це також мине?
- То хіба відтепер годен знати?

Нам ожина принесла ягід,
Хтось між хмар засвітив першу зірку.
- Тут ходили вовки, бачиш - слід?
- І хтось ватру наклав - чуєш, гірко?

Коли сон той перейде в життя,
Ми усміхнено вийдемо в будень.
Не питай у зірок про чуття,
Як повіримо в сон - так і буде.

09.01.2014

 

* * *

Сниться - злітаю,
Вільна і світла,
Небо - до краю
Всипане квітом -
Хмарами, певно.
Сніг крапелиться,
Зріє у зернах...
Легко так спиться.
Я межи хмари
Душу сховаю -
Птахам до пари
Крила здіймаю.
Сивіє днина -
Буду сідати
З ковдрі-хмарини
В мамину хату.
Вже й прилетіла -
Очі втираю
В небі так біло -
Снігу шукаю.
Ну, добрий ранок -
Білий і свіжий,
З ліжка не встану -
Я си поніжу...

09.01.2014

 

* * *

Нагадай мені знов -
проведи по кларнеті рукою,
і лиш натяк на звук
ми покажемо цим ліхтарям
до моїх підошов
доторкаються ритми несвої,
треба доторку рук,
і розряду до танцю: трра-трамм...
і неначе на дно
буде падати дихання знову,
і червоний бокал
першим присмаком ніч сколихне
відкорковуй вино -
поведеш знову хитру розмову -
про красивий овал -
після танцю твій запал мине.
ну, побігли у ніч?
подивись, розігріли бруківку
підглядає вікно,
і будинок - ліхтар до чола...
зараз розум - врозтіч,
ніби спраглі краплини дощівки,
закорковуй вино -
і біжімо, біжімо у ніч - вже прийшла

05.01.2014

 

* * *

- Ти снишся?
- Снюся, зажмурюй очі...
- Коли здійснишся?
- Коли захочеш.

- Ти снився...
- Знаю, зірки сказали.
- Ти так дивився..
- Так мило спала..

Лягаю спати,
Зірки моргають -
Між хмар лапатих
Нам снів шукають...

02.01.2014

 

* * *

За стукотом серця, за цокотом часу,
Життя мого коню - біжи!
По чорному дереві плаває брасом
Захмарена ніч - звук дрожить.

Між лусками риби і перами птаха
Мій спогад, затиснений вглиб -
Народжений пагін, личинка комахи,
Підводне мереживо з риб.

Я все пам'ятаю, як вітер здійметься,
Годинник проскаче: цок-цок...
Так лоскітно стане - десь ближче до серця,
Впивається в струни смичок.

Розродиться звуком той світ бородатий,
А кінь мій іде у галоп,
Чи правильно це? - Я не буду питати,
Лечу - аж за хмар перекоп.

Прокинуся - втік знов гривастий мій спогад,
Шукаю його - як клубок,
За ним я іду - куди бачить лиш погляд,
Годинник сміється: цок-цок...

02.01.2014

 

* * *

Ти чистіший за тишу,
Моїх снів перевізник,
Сивий смуток колишній,
Давній спогад-самітник...

Ти як згорток читаєш,
Весь мій світ від сповитку,
Ні про що не питаєш -
Ти вгорі, там май видко.

Коли зорі моргають -
Даєш знати - нас видиш,
Як сніги припадають -
Зійдеш ти - небо лишиш.

Забігаю в сніжницю -
Притулися - обійму,
Ця зима-ведмедиця -
Так ті люблю, завійну!

02.01.2014

 

* * *

Ти приходь, коли ніч сніговійна -
Я тоді біля ватри сиджу,
Між світами розбурхані війни,
А ти просто зайди за межу.
Та я знаю, що ти - потойбіччя,
І заслінка між нами з зірок,
Ми за вами запалюєм свічі,
І стаєте ви ближчі на крок.
На Різдво на вечерю приходиш,
І буває - під ранок - у сни -
І життям, ніби хмарами, водиш,
Проганяєш вітри навісні.
Розсипає мороз по сніжинці,
І хлюпоче вода протічна.
І з думками я знов наодинці.
... Я за тебе молюсь - бо дочка.

02.01.2014

 

* * *

Йой!
Ніч крадеться звіром,
Йой -
Шерсть припало білим,
Мой -
Тихо так ступає,
Мой,
Хижо поглипає...

Гай,
Не страшиси звіра,
Гай,
Ну прийми на віру -
Він
Не кусає дурно,
Йму
Аж самому журно.

Так,
Він хижак, то правда,
Так,
Затискаю згарду,
Ну -
Ходи ближче, сивий,
Ну,
Обійму за гриву...

29.12.2013

 

* * *

До потемків - трохи,
До снігу - за подих,
І слухаю кроки
Морозів прозорих.

Гора студеніє,
Зима кріпить землю,
Потрохи темніє,
Я постіль розстелю.

І слухаю зиму -
Сніжницю чекаю,
Як снігом местиме -
Тебе вколихаю.

З найлегшої хмари
Посипало білим -
То зовсім не чари -
Ми всі так хотіли...

28.12.2014

 

* * *

Чоло гори не слухає вітрів,
А дно долини не боїться снігу,
Не досягаю лісових верхів -
Тоді злітаю - швидко і з розбігу.

Такий знайомий шепіт лісовий,
Такий вже рідний погляд з-поза неба,
Найлегше лиш душею до трави,
І тулюся бо чую, що так треба.

З пелюшок сну світанок розповий,
І придивися - схожий день на тебе,
Він чистий, ніби подих лісовий,
У ньому ще сміється світло неба.

28.01.2013

 

* * *

Кусає ватра
Гору за плечі
"Тепер - не завтра", -
вогонь прошепче.

І чорна скрипка
В руці засмаглій
Ні раз не схлипне -
І майстер спраглий

Вже грає-грає,
До раня певно
Хтось надслухає
Ту скрипку ревну.

Потріскав камінь -
Вже має зморшки...
І ніч відтане,
Степліє трошки.

Тепер - не завтра,
Заграй, скрипалю:
Допоки ватра -
Бери й розпалюй...

26.12.2013

 

* * *

Тебе зрозуміла: виклик.
Цей погляд у коридорі,
І голос платівок хриплих,
І сни, безкінечно хворі.

Ти любиш старі дерева,
У них мозаїчний всесвіт.
Читаєш пам'ять паперу -
Як спогаду свого плескіт.

І пишеш свої сюжети -
Ти любиш ховатися в книги.
Душа вся обманом стерта
Під шаром солоної криги.

А стрілка догонить стрілку,
І цокає час хвилинно -
І в іншому часі жінка
Ті самі бачить картини.

Часи накладаються, знаю,
Та кожен живе уперше -
Хто дерево світу хитає -
Той спогади наші вершить.

У мене свій час і простір,
Лиш мій, і не хочу інший -
Я дивлюся сни просто,
Живи і не снися більше...

26.12.2013

 

* * *

Лущиться місяць - вниз шкаралупа,
Вітер шкребеться в хижу-халупу,
Лускає тиша - зноситься порох,
Родиться буря високо в горах.

В чаші черленій сік ожелюда,
Хмаро, вступися - дихати буду.
Треба, щоб небо синє і чисте,
Ти пливи далі - звідти дивися.

Небо з напруги дощ випускає,
Ящірка в камінь тіло ховає,
Місяць голіський - лиш пролупився,
Вітер з-за хмари аж задивився.

Можна і в купіль - першу і чисту,
Воду принесла нам ріка бистра,
Хлюп - і до раня не випливає
Місяць-дитина: душу купає

22.12.2013

 

* * *

Мій світ тремтить, як дно після грози,
В яке влучили певно сотня крапель
В глибинах, між кругами бірюзи
Дрімає вод оцих оберігатель.
Прозоріє водойма - тишина,
І глибшає мій спокій - вколисала,
Над плесом материнка запашна -
Від ночі п'яна і духмяна стала.
Так пахне вечір, так мовчить вода,
Так дишу я, і так хлюпоче тиша -
Верби старої довга борода
Хитається над плесом - сни колише..

21.12.2013

 

* * *

Від зірки до зірки
півночі летіти,
Морозяно-гірко,
а ніч снігом світить.
І хмара-лебідка
У ніч запливає
І зорі - десь зрідка -
На землю пускає,
Як пір'ячко ронить,
Маленькі зірниці...
Деревами клонить,
Та саду не спиться.
Морозяні зорі
Збираю в долоню -
Така ніч прозора -
Аж небо холоне.
... Від зірки до зірки
Літаю півночі,
Не знаю лиш звідки
Ці крила лопочуть.
І змах, потім другий -
А з хмари серпанок.
Та чую над вухом:
"Прокинься, вже ранок..."

20.12.2013

 

* * *

Птаха сніговійна
ще осінню землю,
як гніздо - повільно,
тихо і м'яко стеле...

і за білий обрій
сонце затікає,
а в ріці прозорій
ніч зірки купає.

завтра буде ранок -
вродиться сніжниця.
серед саду стану -
щось мені не спиться.

дозріває іній,
припадає сіллю
яблуневий сад мій -
вже морозно-білий

20.12.2013

 

* * *

де кити зустрічаються спинами
і вода видихає спокоєм
перестану боліти хвилинними -
глибина з мене все висмоктує

і крізь шкіру я дихаю всесвітом,
а вода розступається колами,
коли випливу - спокій лиш нестиму,
так навчили отут, поміж зорями

просто вийду з води на березі,
просто... диню на двох ділитиму -
буде добре нам чути ремеза
і уголос мовчати з рибами

17.12.2013

 

* * *

Я оперена листям
І беззахисно горда.
Цим туманом імлистим
Свою душу загорну.
Я не вмію кричати
Про вчорашній неспокій,
Сірий дзьоб лелечати -
Чорне ягоди око,
Все мовчить і лиш дише,
І моцується спокій,
Не чіпай мене, тишо -
Не дивись темним оком.
Відпочину - і вийду,
І оперення зблисне -
Молодик в небо прийде
І на хмарі повисне.
А тепер дайте спокій
І не гладьте за душу -
Мій ставок неглибокий,
Та впивається в сушу.
Я там плаваю часто,
Не пускаю чужинця.
Там лиш риба крапчаста,
Під водою сріблиться..

17.12.2013

 

* * *

Десь очерети, десь - блекота,
Ніч лиш розкрутить: "тра-та-та-та" -
Раз і у танець, зорі до ніг,
Впав з неба місяць - ти не стеріг.

Кожної ночі ліс тріскотить -
Квітка-жарина палахкотить -
Зраня не буде: на, поки є -
Втримай в долоні щастя своє:

Зоряну квітку, сон блекоти,
Тінь очерету, звук самоти -
Посеред світу, коло зірок
Крутишся-дишеш: ранок за крок

15.12.2013

 

* * *

Знаєш, вовче, тут часто буває самотньо.
Прийде ніч - і під небом вже вкотре ти сам-один
Я читаю для чогось вчорашні новини, суботні...
А для чого, мій вовче? Я зовсім не хочу новин.

Залиши мені слід - просто слід на заметах від снігу
Чи на шибці нашкрябай, що скоро вже прийде весна.
Розкажи мені ти щось хороше і трохи чарівне -
Я повірю, хвостатий, кажи - усідаюся біля вікна.

Чуєш, вітер свистить? Тобі холодно, сірий мій вовче?
Підійди під поріг - я обійму тебе, як своя
Не засмучуйся ти - в мене в домі вогонь палахкоче.
Відігрієш боки, біля тебе вмощуся і я.

Засипає сніжниця - до раня на нові замети,
Я чолом до вікна - прислухаюся скрипу верхів.
Вітер теше сніги і витріпує чорні верети -
Я виходжу збирати. Й чогось не боюся вовків.

13.01.2013

 

* * *

Розмальовую зорями ніч
І свічками розписую вікна -
Не сьогодні я прийду, не клич -
Чуй - морози нагострюють ікла,

Я хоч хижа - та хочу тепла,
І хоч звір - але в руки не дамся,
Як для тебе ця ніч замала -
То приснюся, ласкавою здамся.

Догасив нам зірки сивий день -
Піднімає росу гілка кожна,
Ти обіймеш - як вітер, так ледь -
Не перечу я поглядом.. можна...

12.12.2013

 

* * *

Я надвоє-натроє
Поділила цей вечір
Зірка й птаха - обоє
Ви вже сіли на плечі,
І ми в ніч відпливаєм -
Хоч ріка повноводна,
"Ми спокою шукаєм", -
Промовчить птаха чорна.
"Нам так хочеться тиші", -
Лиш подумає зірка -
За поріг майже вийшли,
Голова до одвірка -
Тихо глибшає темінь,
Дише горами хвоя.
Ми заблудимось, певно..
- Та й чого? Нас же троє...

10.12.2013

 

* * *

Поки ти підбираєш ключ -
Відчиняється світ навстіж:
Від зів'ялих бокатих руж
Відростає бутон - не зріж.

Пуп'янкує дитина-світ,
З гір долоні росте трава,
На схилений вербовий пліт
Дише мальвина голова...

То неправда, що темна ніч
Придивися - аж повна звізд,
Ціле небо зірок-облич,
Ти не сам, коло тебе - світ.

04.12.2013

 

* * *

Воском капає, сіллю сиплеться
Витікає з душі сльоза
Ніби покрадьки - тихо - схлипнеться,
Неба сніжного бірюза -
Тут незатишно, вітром колеться,
І тут темно. Біліє сніг,
Сухо сиплеться, трохи носиться
І влягається біля ніг.
Тут так холодно - хочу посмішки,
Або погляду, або снів...
Задихаюся - снігу домішки
Осідають на дно землі...

03.12.2013