Жінка-УКРАЇНКА

* * *

Черепки- в синтагму...
синусоїд мого коліна.
атоми білого акту...
активований біль - мотовило -
у руках
пере-цілованих танго...
сіль у лоно...
мішень - у сонці
мого хребта
не та...не та...не таааааааааааааааааааааааааааа...
Мертві душі- Тантал-
з хреста до мішені...
заварюю чай у колодязі-
голий, зелений...
Мілонга -на перехресті-
мертвих душ-
порожні піали...
Марево сексу - 
в ребрі піару...
Танцюва-ли..тан-цю-ва-
ли
з мертвим півнем, чи з 
гострим чортом???
...аорта
твоєї долоні -
не замінить мені серця...

* * *

Сонце- на друзкиииии –

бо-

вибух!

Ви-бух!!!

Жаги – динаміт.

Свистіння. Шепіт.

Землю кидає в піт

любовний регіт…

Ти –

нота Ре.

Я – ночі гід…

Клич ніг, -

як голос трембіт…

Біта тіла?

Ні!-

Карта бита…

Хід козиреммм:

Ви – та???

Кров кров свою шукаааа…

Виводжу зі стайні

твОГО лоШАкааа, шакааааЛ….

Мене між Адамових ребер шукаввв…

Блукаччч!

з тобою –

між вимірний скач-

гонитва!

…Оголеності лезо:

згори до низу і –

навпаки.

Губи, як полуничні вершки

                                   смакують…

флюїди мене атакують…

ООООООООООО, ТАААК!

Звуки думок – мов космічний тартак.

Шквал!

Емоційний шал

груденята мої

спокуша, спокуШа…

Блуднице,

яйце-райце –

                  моя душа…

Дощі – в очах…

Не поспішай…Ай…

Не поспіШАААй…ай…

 непо…непо…непо…

* * *

Хочеться бути....зашпори- по -воді... у буді- серце клонується на сердечників... Плюну у простір - а там - тисячі діафрагм... і жодної моєї- тут... Аритмія - у кут - у ката - на пупі - смерть... Язиком зачепи хрящик сомоскелета... Ти - ікс-ігрик дощу. Я- набір хромом, у яких не нариєш бетту...Не прикрию в собі, те, що лущиться зі шпарин... Обчухрала і кров і - на хвилину- знищила...... Релаксую у па...Парую....чи - в паарі... За цеглину бліцу... Не хочу парІ. У Парижах не чую плоть...ту, яку ще тоді, краєм тіла відчула...Хочеться бути...створиш розбещений блог.... Я- у рибній лусці. Уже- не в Гуглі…

* * *

На зупинці
чужий чоловік
пурнув у акваріум
моїх кіс,
що з-під рук
вислизали рибами...
Робін Гуд
не ронделився румбою,
а Рабле- дощовими рифами..
Ще жирафі
на хвіст
не низала плями...
Твоїм бубоном бемзнула
Барбовалу пляшка...
Бананів кіло
я давно забанила)))
Хочеш-йди-
вертай-не-вертай. Бандерою...

Ієрогліфами волосинок марилось...
Боді-артом, крізь твою шкіру,- 
дерлась...
Держаком, друшляком,
Хоч ,чим-небудь, вішайся-
поки тут- 
на поверхні- 
а не- в артерії...
Арт, чи- акт, чи- антракт-
в атмосфері...
Сірники кінчають на свічці..феєрію...
Фен та фан- де фанфари- фарбовані-

ми лежали в акваріумколі...
А ті коси
на коло 
с- па- дали...
А....-
далі???..

* * *

Пульс розчахнений
в формах глиняних.
Глиба – в камені.

Ми – не кам’яні…

Ти накочуєш
хвилі ламані.

Дрижаки – по мені…
Я спалена…

– Спала?!
– Ні!
Спалах

 ахає.
За бороду –

 вечір загнаний.

Кажеш:
– Думаю…

Тіло – міною…

Шліфую бронзу
чуттів пір’їною.

Вже – заручена –
пальці світяться.

Ця любов і є
стотрембітною.

Аж завиється від безвиході…

Дай себе, як є…
Будеш вихлюпом.

…Не коханка – я!
Не – за викликом…

Зачекай!

 Не йди!
Не йди!
Там –

зависоко…

там – зависокооооо….

там- за- Ви-сокоооооооооооо!!!!

* * *

Stop!!! Оче-ви-дно,

дно видно, о-о-о!

Он, диви: – Чи Ви?

Чи не Ви:

отче,

         лечо,

                мачо…

В голові –

гном плаче.

…чап-пач-чап…

 

ходять сльози в очах:

 

Ізольда без Трістана

пережила три

             стани,

                      а не…

Олжа?! жало –

        у ло-

              ні?! –

                    ло-

па-є…

       Віп- пів-

екстаз –

узами шлюб-ни-ми –

                         враз…

А чи акбол, любка, є?

І – STOP!

Знову – на пост?!

Фортуна нутра

виголошує тост:

– За тебе, за мене,

                           за наше дитя…

…Тибет для нас – табурет.

                чи терубат –

все глибше – назад…

                Dasein,

спивай

            те,

що вихопив місяць, а-а-ай! –

пивом мови цих тіл:

ось, тихцем – коло з кіл…

Лік?..

Оволодів оловом, оводе?

То ж – STOPPP!!!

                              ай-ай!

…дна таки не видно!

Друга частина

Ода( чи О-ДА!?) серцю 

(диптих)

І

Троль тіла.

Ти ж 
хо- ті-ла?!
троїстих траєкторій)))

Голова – тріщина…
ТРИ?
        Ще?
На!

Звивин кураж…
Стоногий абордаж…
Зади-ха!-ю-сь…аж…
Барди – в ребрі.
Ребро – на музиці.
Ретро – в подушці
очі вибалушило – і – не 
заснуть!
Підпираю сон сірника-ми
а..ми
підлогу Ви-стелили собою
кутом дев’яносто градусів…

Град? УСІ?!!!

Зустрічі ПАБ – в пах-
твоє підсвідоме свідоме
кривавить зміїними вузлами
на зламі….
На-зла-мі

 Цу-на-мі…

          мі….

ІІ

Байдужість і відчай – 
кардіоцентричні…

Язичкова аорта намуляла
сонну точку сердечної дулі.

Що у серця – і скепсис, і коклюш…
доле, запхни ся…коком…

У столичний вгорнися кокон,

щоб з кокаїном – в акваріум –

в якому вже мертва риба!

Відбитки води – бестіарій.

                                        А
риб’яче серце – дримба…

…Я виверну лоно ідишу -
Вмонтую в нього два кола… 
…Ніч бісектрисою ділить 
кути…

Де – сама….

І –

ГОЛА…

* * *

Ти - не готовий…

                  Овид?

                          Овідій?

Літо замкнуте в міті.

Шугає коло у надра

                      надривно,

                              принадно

коло-во-ро-Ти-ть,

роздмухує ватру…

                      стрибаєш у неї –

розпечену пектораллю глибин…

Втіка до Єгипту каміння,

стрибаючи через тин…

Амазонка – з м’ячем.

М’яч – шабатин.

                      ША!

                              БА!

                                    ТИ?!

– Твій хід конем!

Не гальмуй…

                   Не…

                             Не…

Скіфе, спиваючи сомму,

не віддавай нікому!!!

…Ти не готовий…

Танцююча пластика

вигинів, стегон –

на губах розпластана…

Ста-лося?

             Ось!

                    Аааааааааа!

На місяці – танцює

                       нага нога…

Ти не готоооооооооооооооооовий (ну, не – готово-вий!!!!!!!!!!!!)

бути

моїм часом:

зрання й до безкі-нОчності…

* * *

…мандарина-живіт до живота.

Я стою на трьох своїх китах.

Ще – до прірви – кількасот цитрин.

Цілую прірви хвіст…

                        шкурин

з тої мандарини не збереш.

Я цілую…

                 прірви

                      прірви хрест.

 

Не Тебе, а шкіру?!

                   Боже збав!

…цитрусові кулі – для забав?

 

Господи!!!

І шафа, як двірник

вигрібає спогадів смітник.

Галасує іграшок мішок.

Я – у світі Твому

                    й пелюшок.

Тільки помаранчі.

Й хіті крик:

Я – не я…

             а – свій двійник…

* * *

Кинь корону
у нору, корово,
корок землі - відкоркуй світло-фором...
Марафон своєї фієсти:
                                     Фі!     esss!      Ти?!
Візьми за корону -
                                      зі споду -
я вимолю Тебе - на воду...

                        Я вигризу ризу святенни-цьку -
чотириядерним темником...
Видзигуй ,

                  Ви-мучуй,

                                 до-шу-куй...
Укушуууу тя"!
ІІ
Тля нападе на стосунки
стосами
того папірусу,
чи- тої босої
книжки,
що поміж нами - анафора...
Ще я жбурну
кількасот черепах і - че-ре-пів,

щоб з Тобою набутись...

Хай Тобі трясця!!!!

У небі- бутлі...

Скоро...
ой, скоро...
скоринка ліжка...
                           скориться....
                                           скотиться....
ЇЖЖЖЖ!

                                                НААААААА

* * *

Шшшшшшшшшшшшшш...
Небо, взяте на позиТив...
ЗашнуроваНі вітряки.
Вібер.Вітек.І трек-руки...
Крук...
І- біципси-як гудки...
Перепалений час і тік...
Віп-салон від клієнта втік...
Я не відаю:
де-еро?
А де Ти-
нульове зеро?
Коробчаний мій недосказ...
Недо...недо...
І небо- газ.. 
Сірником не проткнеш вогонь.....
А вагу-на вазі...
Де Голль...
Гольф- безм'ячий.
Без сім'я- Мольфар
спокусив мене на фанфаррррррррр....
І тепер-я гойдаю лід...
Хай ще часу 
нариє кріт...
І-коли я вже - у екстаааа...
Екстра ера і- глу-хо-Тааа...
Ти візьмешшш мене на живіт-
Світ...