Жінка-УКРАЇНКА

Снайпер цілився у шию,
Голову і груди –
Убивали цвіт країни 
Нелюди – не люди.

Полягли наші синочки, -
Прапором накрили…
Не відкриють ясні очки –
Ляжуть до могили.

Не прийде уже додому
Синок ясноокий – 
Куля ката наздогнала
Гідних і високих.

Не обніме тата, маму
І не усміхнеться,
Не пригорне і кохану
До юного серця.

Найкрасивіші душею
Йдуть на барикади,
Щоб звільнити свою землю
Від чорної зради.

Вивільнити Україну
Від підлого ката,
Що довів усіх до краю –
Пішов брат на брата.

Буде кара і для нього
І людська і Божа!
Бо розстріляних дітей –
Забути не зможем!

Надія Таршин
21.02.2014