Жінка-УКРАЇНКА

Я пишу до вас як колишній вʼязень сумління брежнєвської доби. Всі інші титули стрімко втрачають значення на тлі закривавленого Майдану.

Все своє життя я захоплювався західною цивілізацією як цариною цінностей. Сьогодні я близький до того, щоб перефразувати Шекспіра: «Зрадливість, твоє імʼя – Європа!». Тут сила гіркоти відповідає силі нашої любові до Європи.

Якщо серед кіл, що приймають рішення, це все ще когось цікавить, я можу відповісти на винесене у заголовок запитання.

Передусім припиніть «висловлювати глибоку стурбованість». Всі протестувальники на Майдані мають уже алергію на цю фразу, яка в наших обставинах втратила будь-який сенс, тоді як усі гангстери в українській урядовій банді висміюють безпорадність ЄС.

Застосуйте санкції. Не марнуйте часу на пошуки їхньої ахілесової пʼяти: це – їхні статки, що вкладені у ваші банки. Застосуйте свої власні закони й зупиніть відмивання грошей. Європа, частиною якої ми прагнемо бути, ніколи не змогла б допустити, щоб абсолютну цінність людських життів принизили на користь абсолютного значення грошей.

Також скасуйте візи для всіх урядових бандитів та членів їхніх родин. Це просто скандал, що звичайним українцям, які живуть простим життям, треба для отримання візи описувати ледь не генеалогічні дерева своїх предків, тоді як правлячі злочинці, які несуть вину за вбивства, «зникнення» та шахрайство, вчинені на очах усього світу, втішаються фактично статусом вільного вʼїзду до Європи.

Не слухайте пропагандистських сирен Януковича і Путіна. Просто закладіть собі вуха ватою. Будьте спроможні декодувати їхню брехню, інакше вони декодують вашу спроможність захистити себе.

Натомість прислухайтеся до українських медій, які жертвують життям своїх журналістів, щоб здобути правдиву інформацію. Не покладайтесь надмірно на інформацію ваших кореспондентів в інших країнах, що приїхали до України на день-другий. Найміть українців зі своїх країн, щоб вони переклали для вас український крик болю. Виділіть гроші для цього вже зараз, не чекаючи на фонди в бюджеті наступного року.

 Прийдіть в українські лікарні й поговоріть з так званими «екстремістами», що хочуть «скинути легітимно обрану владу»; з тими, хто «жорстоко побив» міліціонерів і «добровільно» підірвав вибухівку, щоб завдати собі ран. Так, обличчя війни жорстоке. Але, їдучи на Майдан, ці люди повторили майже буквально ті слова, що їх виголосив британський король Георг VI у своїй промові до народу 3 вересня 1939 року: «Нас змусили увійти у конфлікт, оскільки ми покликані… прийняти виклик принципу, який – якщо переможе – буде фатальним для будь-якого цивілізованого порядку у світі».

Вийдіть із зони вашого комфорту! Просто згадайте розніжених давніх римлян, які не спромоглися зробити це вчасно. Задобрювання Путіна не принесе вам безпеки. Віддати під його контроль Україну означає зробити мир у світі ще більше вразливим. Насильно розділена Україна не принесе світові миру так само, як не принесли його світові насильно розділені Польща та Німеччина.  

Насамкінець повторімо солідарно зі згаданим королем та українським народом: «Завдання буде складне. Попереду можуть бути дні мороку, і війна може й не зосередитися виключно на нинішньому полі бою. Але ми зможемо чинити справедливо лише тоді, коли самі будемо дивитися справедливо, і благоговійно посвятимо нашу справу Богові. Якщо кожен із нас і всі ми будемо твердо стояти на цьому, виявляючи готовність до служіння, а коли треба буде, то й до жертви, тоді з Божою допомогою ми переможемо».

Мирослав Маринович

19 лютого 2014 року