«І лине над землею Шевченкове святеє слово…»

Межівщина… Мальовнича перлина нашої сонцесяйної України. Жити тут – це пишатися тим, що ти тут народився, що зустрічаєш ці грайливі світанки, що вірний цим стежкам, дорогам, а ще, що ти –  українець і твоє серце пульсує у великому серці українського народу. Земля – єдина, одна. І ми тут, щоб зробити її кращою, як цього хотів славний Син нашої України, Велет слова, наш Пророк Тарас Григорович Шевченко.

Село Богданівка. Гарне українське село із вербами над ставком, лугами, заквітчане весною вишневими садками, а ще… з отією непідробною справжньою душею, яка відкрита, щира, привітна. Якось затишно, коли є такий скарб – люди.  

Для учасників районного методичного об’єднання вчителів іноземної мови було представлений захід « І лине над землею Шевченкове святеє слово…» , відповідальна Самодай Валентина Олександрівна. В залі виставки творів Великого Кобзаря, ілюстрації до віршів, які зобразили діти, портрети, вишивані рушники. Зачаровує мелодія… кадри біографії… слова ведучих Вікторії Леонідівни Мелешко та Світлани Вікторівни Кукало… На якийсь час здається, що Шевченко з нами… І говорить сьогодні з нами.Глядачі поринули у полон Шевченкового слова, коли слухали виступи Катерини Гуйван, Анни Горобець, Олександра Вікарчука, Насті Бодняк, п’ятирічної Ксенії Рєзнік, Валентини Самодай.

Ілля Рєзнік - маленький Тарасик, читаючи «Мені тринадцятий минало»  переносить присутніх у світ дитинства  нашого Кобзаря. Діана Туркан та Валентина Самодай додають хвилювань у душу за жіночу долю, в інсценізації «Тополі».

І ось трьома мовами ми чуємо «Заповіт» у виконанні Олександра Вікарчука українською мовою, Олександра Семенова англійською мовою та Тетяни Юрченко російською мовою.

«Думи, мої…» Вони й сьогодні надихають нас, українців, на роздуми. Звучить, джерелить, торкає струн душі ця тужлива мелодія… Це учасники любительського об’єднання  «Берегиня» Катерина Михайлівна Козакова, Алла Іванівна Денисенко, Ніна Олексіївна Мелешко, Ольга Якимівна Куниця дарують пісенне Шевченкове слово, таке живе, наше, вічне. Руслан Миколайович Марченко та Олег Валерійович Куценко забезпечили якісне музичне та мультимедійне оформлення. А заключна  «Пісня про Україну» у виконанні Катерини Гуйван додала присутнім оптимізму та любові, впевненості та надії. На згадку присутнім подарували обереги – ляльки-мотанки «Травниці», виготовлені з душею Вікторією Мелешко, завідуючою СКЗК «Богданівська бібліотека».

Шевченко йде по світу. На всіх континентах звучить його слово, на всіх континентах зведено пам’ятники йому. І ніколи не заміліє повноводна ріка шани й любові до поета.

Великий Кобзар житиме вічно, промовлятиме до нас устами наступних поколінь.

Вогонь душі поета додає в наші серця віру, надію, любов до рідної  землі.

Людмила Яцура