Несуть, Тарасе, тобі квіти...

Несуть, Тарасе , тобі квіти -
Мужі від влади - брехуни.
І як від них тебе звільнити?
Хоч звідти, ти їх зупини.

Вони ненавидять тебе –
Співця великого народу,
І твоє слово, мов багнет,
І ревне прагнення свободи.

І твою мову, твою пісню,
І твій окрадений народ –
Який живе чи не найгірше –
Немає прав, та і свобод.

Цей фарс із квітами, вінками –
І на твоїй святій землі-
Де жити важко сину, мамі,
І люди - все у тій ж петлі.
 

9.03.2013,  Надія Таршин