Жінка-УКРАЇНКА

Чи розкажу тобі про радість
У день народження, Тарасе?
Що може жити краще стало?
Чи щось змінилося із часом?

Тарасе, «врем’я» знову люте,
Чи мирно буде чи війна?
В тривозі серце не розкуте,
Що розуму у когось несповна.

Не радісно скажу, Пророче,
Жадоба і брехня кругом,
Москаль Вкраїну знову хоче,
Бо вимріяв жахливим сном.

Терзають гарну, яснооку,
Слізьми омиту вже сповна…
А в серці туга, біль глибокий,
На тебе молиться Вона.

За 200 років, ох немало,
Дніпро побачив лихоліть.
В таких, як ти, душа повстала,
А у скількох вона ще спить.

Скажу тобі, тебе читають,
Хто хоче мрію донести,
І землю раєм називають
У славі, щоби їй цвісти.

А скільки ще глухих і сплячих,
Замки їх душі так чатують,
Що не почують землі плачу,
Є ті, що слухають, але не чують.

Тарасе! Не скажу словами,
Душею поведу розмову.
Сьогодні ти в серцях із нами,
Живе твоє, Тарасе слово!

Людмила Яцура