Жінка-УКРАЇНКА

Заозерна Олександра В’ячеславівна

учениця 10 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 132»
Дніпропетровської міської ради

Який він виражав духовно –
Писав вірші і малював.
Шевченко все життя був скромним
І лиш зірковий час настав
Після того, як він помер.
Тоді світ знищив той бар’єр,
Де кріпаки ходили під панами
І стали всі із рівними правами.
Так, я вважаю, що заслуга
Тараса в тому полягає,
Що він любить навчив друг друга
Людей, що принципів не мають
Ніяких у житті своєму.
Всі лиш вважали:
Ми залюбки вкрадемо
Те, що трудящі мали.
Але ж вони це кров’ю заробили.
Невже таке ми заслужили?
-Кричав народ, що був в сльозах.
Аж ось злетів на небо птах,
Що мир подарував.
Його в своїх віршах
Тарас пророкував:
-Добро вбиває страх.
Щоденник часто перечитую ночами
І відчуваю, що Шевченко завжди з нами.
Його натхнення – це свобода,
Що подарована народу
Взамін на бідність, страх і сльози,
І не гримлять у тучах грози.
А сонце сяє в небі чистім.
І спогад теплий, мов намисто,
Низає на мій розум час.    
Тарас завжди жив лиш для нас –
Для нових поколінь свободних.
Тепер живуть в піснях народних
Слова поета, на світанку
Я одягаю вишиванку,
Що матір’ю була розшита,
І вмить печаль та смуток змиті
Новою хвилею любові,
Що я несу завжди з собою.
Коли щоденник цей читаю,
То до Тараса попадаю,
І він розказує мені,
Коли приходить уві сні,
Що він щасливий, бо свобода
Прийшла нарешті до народу.
Шевченка всі повинні знати,
Бо всі ми справжні козачата!